Логотип журнала "Провизор"








Оцінка конкурентоспроможності аптеки за зовнішніми перевагами

Оцінка конкурентоспроможності аптеки за зовнішніми перевагами

С. І. ТЕРЕЩУК, доцент кафедри ОЕФ
Б. П. ГРОМОВИК, професор кафедри ОЕФ та технології ліків, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Продовжуємо навчальний курс з економічного аналізу діяльності аптек. Зокрема, увазі читачів журналу пропонується дев’ята тема. Серед відомих методів оцінки конкурентоспроможності заслуговує на увагу метод, який ґрунтується на порівнянні споживачами зовнішніх характеристик аптек і розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності. До зовнішніх характеристик аптечної організації можна віднести вісім ознак, які ми і розглянемо

Місце розташування аптечної організації важливе для людей будьякого віку і достатку. Правильне розміщення аптек та їх структурних підрозділів (аптечних пунктів і кіосків) є умовою комерційного успіху і запорукою максимального задоволення споживчого попиту. При цьому оптимальне місце розташування характеризують три групи чинників.

1. Місцеутворюючі:

  • розмір регіону (кількість жителів, територія) і щільність населення;
  • тип адміністративно-територі ального місцерозташування (сільська місцевість, велике місто — центр, околиця, передмістя);
  • тип функціонального місцерозташування — імпульсивний (готелі, вокзали, заклади охорони здоров’я), перериваючий (на шляху від поліклініки до дому, від дому до магазину, роботи), стимулюючий (великі торговельні центри, промислові чи продуктові ринки);
  • функціональне зонування території (промислова, комунальна, зелена тощо);
  • тенденції розвитку інфраструктури (розміщення адміністративних, культурних, спортивних комплексів, роздрібних торговельних закладів (особливо магазинів косметики, санітарії та гігієни, продовольчих товарів), підприємств сфери обслуговування, закладів охорони здоров’я; прогноз будівництва чи зносу житлових, виробничих і торговельних будівель, прокладка ліній метрополітену і т. п.).

2. Транспортні:

  • напрямок та інтенсивність основних потоків руху пішоходів і транспорту;
  • види транспорту;
  • розташування транспортних вузлів;
  • зручність доступу чи під’їзду.

3. Соціальні:

  • зручність підходів та видимість з вулиці;
  • сервіс та специфіка послуг у місцях розташування аптеки (наприклад, місце для паркування автомобілів).

Цінова політика — визначальний чинник, особливо для пенсіонерів та інших малозабезпечених верств населення. Позаяк більшість відвідувачів аптек пенсіонери, невисокі ціни на ліки завжди будуть головним чинником успіху. Разом з тим низькі ціни часто насторожують покупців, примушують задуматися про фальсифікацію, про те, що «скупий платить двічі». Правда, майже всі любителі заощадити хочуть отримувати якісні препарати, але вважають, що висока ціна — ще не га рантія надійності. І в дорогій аптеці можна купити підробку з такою ж імовірністю, як і в дешевій.

Відгуки про ціни в аптеках — переважно суб’єктивні. Часто щодо однієї аптечної організації думки відвідувачів діаметрально протилежні. Так, відвідувачі роблять поправку на місце розташування («для центру — нормально», «для центру — недорого») або беруть за еталон ціни відомих мережевих аптек. Найбільш кваліфіковані покупці шукають не аптеку з низькими цінами, а конкретні ліки, які можуть у дорогій аптеці коштувати менше, ніж у дешевій.

Одним з проявів цінової політики є знижки через систему дисконтування, яка застосовується аптечними мережами (рідше окремими аптеками) для привернення уваги споживачів. Дисконтна картка (або карта пос тійного клієнта) певним чином «прив’язує» споживача до місця здійснення покупки, позаяк її власник отримує від аптеки регулярні знижки на куплені ліки. Крім того, деякі дисконтні системи передбачають невеликі бонуси і подарунки.

Власником дисконтної картки можна стати внаслідок:

  • отримання її під час відкриття нової аптеки чи її відокремленого структурного підрозділу;
  • придбання на певну суму (наприклад, 100 грн.) лікарських засобів одномоментно або за певний період часу (за сумою чеків аптеки);
  • придбання за готівку власне дисконтної картки.

Варто зазначити, що дисконтна система може стати марною, коли вона не буде постійно підтримувати зацікавленість споживача до місця покупки, не буде удосконалюватися і динамічно розвиватися, оскільки незмінний рівень знижки спричиняє звикання до нього і з часом уможливлює перехід споживача до іншої аптеки (за умови, що в ній ставка дисконтування буде більшою). Крім того, заповітне слово «знижка» часто не виправдовує себе, позаяк його роль втрачається на тлі високої вартості лікарського засобу.

Характеристика (повнота) асортименту. Більшість відвідувачів приходять в аптеку з твердим переконанням — там повинно бути все, що необхідне. І скільки б препаратів не лежало на вітрині, якщо не опиниться того, який необхідний конкретній людині, висновок однозначний — асортимент замалий. Якщо споживач в одному місці купує всі необхідні йому лікарські засоби, то рейтинг цієї аптечної організації значно зростає. Звичайно, немає аптек, де в наявності абсолютно все, але можна наблизитися до цього. Шляхи у всіх різні: підвищити кількість найменувань або вивчати потреби відвідувачів. Багато невеликих аптек сьогодні бачать вихід у попередньому замовленні. Будьякі, навіть найрідкісніші, ліки доставлять на вимогу. І часто, навіть дешевше, ніж, якби вони були в наявності. Проте чекати не всі відвідувачі готові, і, насамперед, звертають увагу на ті ліки, які можна купити відразу.

Важливу роль у формуванні асортименту мають лікарські засоби індивідуального виготовлення. Адже з погляду біофармації такі ліки ефективніші за промислові аналоги внаслідок зменшення негативних побічних явищ, особливо при лікарському забезпеченні дітей, зокрема, в перший рік життя, хворих неврологічного профілю, а також людей, які страждають на алергію.

Використання принципів фармацевтичної етики. Фармацевтична, або професійна етика фармацевтичних працівників — складова загальної етики. Це наука про моральні норми поведінки фармацевтичних працівників у процесі здійснення професійної діяльності. Кожен відвідувач аптеки сподівається, що там працює професіонал. Адже розібратися у всьому розмаїтті препаратів може далеко не кожен. Саме від порад аптечного фахівця залежить, наскільки правильно буде вибрано лікарський засіб чи допоможе він, або виявиться даремним, а то й шкідливим. Працівник аптеки не тільки повинен знати весь наявний асортимент і вміти радити хворому, але й не нав’язувати йому ліки, не штовхати на самолікування. Не менш важливо, щоб провізор не намагався підмінити собою лікаря і не брався призначати лікування в тих випадках, коли необхідне серйозне обстеження й кваліфікована допомога. Ще одна дуже важлива сторона цієї проблеми — відношення провізора до відвідувачів. В аптеку часто приходять люди, які замучені проблемами і хворобою. Їм особливо важливе спокійне та уважне відношення фахівців.

Професійна етика фармацевтичного працівника ґрунтується на прин ципах законності, професіоналізму та компетентності, об’єктивності та чесності, партнерства та незалежності, гуманності, конфіденційності та індивідуального підходу до кожного пацієнта.

Швидкість і якість фармацевтичного обслуговування. Сьогодні для підвищення конкурентоспроможності і фінансової стійкості аптек важливого значення набувають нецінові чинники стимулювання споживачів, до числа яких відноситься якість і швидкість фармацевтичного обслуговування населення, спрямованого на залучення нових відвідувачів та набуття їхньої лояльності при утриманні наявних споживачів. Фармацевтичне обслуговування — це управлінська діяльність, спрямована на максимальне задоволення потреб споживачів у лікарських засобах і виробах медичного призначення та досягнення цілей аптеки через вивчення і створення попиту та прискорення потокових процесів при зменшенні сукупних витрат аптеки. Важливе значення має обслуговування категорій хворих на безоплатній та пільговій основі. У філософському аспекті фармацевтичне обслуговування пропонує систему мислення та ідеологічну основу підприємницької діяльності аптеки (фармацевтичну опіку), у центрі якої — потре би пацієнта, задоволення яких є соціальним зобов’язанням аптеки. Як аналітичний процес фармацевтичне обслуговування зводиться до розуміння очікування пацієнтів, пошуку переваг у лікарському забезпеченні порівняно з аптеками-конкурентами, опрацювання якісних параметрів (стандартів) обслуговування. Як активний процес концепція фармацевтичного обслуговування вирішує низку питань щодо задоволення потреб споживачів на підставі логістичного підходу в умовах середовища конкретної аптеки.

Зовнішній інтер’єр та особливості мерчандайзингу аптеки. Підхід до аптечного інтер’єру у відвідувачів різний. Комусь подобається європейський дизайн, а у когось ностальгія за інтер’єром давніх часів. Одні говорять про функціональність (щоб кожен квадратний сантиметр в аптеці був функціональним), а іншим важливий «настрій», «стан», «атмосфера». Проте більшості відвідувачів набагато приємно знаходитися в затишному чистому і добре освітленому приміщенні з оригінальним інтер’єром. Безперечним є той факт, що красиво оформлений вхід, пандус і поруччя на вході, зручність розташування вітрин, фірмовий одяг персоналу, оптимальна викладка товару на полицях, фірмові пакети, чистий і просторий торговий зал та функціональне розміщення меблів у ньому створюють аптекам додатковий імідж, а їх відвідувачам — позитивні емоції. Для багатьох пенсіонерів позитивним є також наявність в аптеці місць для сидіння, де можна відпочити або дочекатися своєї черги.

Розміщення (викладка) безрецептурних лікарських засобів є важливою складовою мерчандайзингу, тобто комплексу комунікаційних заходів, спрямованих на збільшення обсягів продажу аптеками та їх відокремленими структурними підрозділами лікарських засобів конкретного виробника. При розміщенні безрецептурних препаратів важливе значення відіграє форма їх реалізації: традиційний продаж через прилавок або відкрита форма продажу, тобто самообслуговування, яке підкріплене фаховими консультаційними послугами.

Викладка ліків на полицях повинна враховувати основні стереотипи поведінки відвідувачів аптек. Оскільки вони мають тенденцію дивитися на ліки з правої сторони, то препарати, розміщені праворуч, мають більше шансів бути побаченими і купленими. Основна увага відвідувачів аптек звернена також на центральну групу ліків на полиці. Вони уникають темних і погано освітлених місць та бажають відшукати необхідні ліки, не проходячи великі віддалі і не повертаючи назад. Беручи до уваги їх поведінку, можна виділити такі ділянки на полицях:

  • сильні горизонтальні ділянки: перетинання рядів полиць, у центрі полиці або в центрі групи препаратів, ближче до правого краю;
  • слабкі горизонтальні ділянки: ліворуч від центру полиці або бічної секції групи препаратів;
  • сильні вертикальні ділянки: на рівні очей і на рівні грудей;
  • слабкі вертикальні ділянки: на рівні пояса і нижче, вище голови (відвідувач аптеки повинен нахилитися або дотягуватися до місця розташування препарату).

Режим роботи аптеки. Режим роботи, тобто початок і закінчення щоденної роботи, визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Побажання відвідувачів щодо графіка роботи аптечної організації переважно такі: або цілодобова робота (як ідеальний варіант), або відкриття — раніше, закриття — пізніше, щоб в екстрених випадках завжди можна було швидко знайти аптеку поблизу місця проживання.

Додаткові послуги, що надаються в аптеці. Додаткові послуги багато відвідувачів сприймають як чинник, що привертає їх до аптеки. До них відносяться, зокрема: перевірка зору, вимірювання тиску і температури тіла людини, проведення експрес-аналізу на цукор для хворих діабетом, комп’ютерне експрестестування організму, апаратна діагностика шкіри з підбором косметичних засобів, тестування на вагітність, надання в аптеці терапевтичних консультацій і дієтологічних порад лікарями в окремих, призначених для цих цілей, приміщеннях.

Доброю додатковою послугою відвідувачі вважають можливість замовити потрібні ліки, яких немає на даний момент в наявності, здійснити безкоштовну доставку ліків додому, на роботу або в лікарняну палату, а також обслуговування бан ківських карт. Водночас деякі аптеки привертають клієнтів непрофільними послугами, наприклад автоматами для поповнення рахунку.

Вагомість зовнішніх конкурентних переваг, яка встановлена експертним шляхом та є базовою при розрахунку показника конкурентоспроможності, наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Характеристика зовнішніх переваг аптеки
№ з / п Зовнішні переваги Вагомість
параметра

1

Місце розташування аптеки

0,20

2

Цінова політика

0,20

3

Характеристика (повнота) асортименту

0,15

4

Використання принципів фармацевтичної етики

0,15

5

Швидкість і якість фармацевтичного обслуговування

0,10

6

Зовнішній інтер’єр та особливості мерчандайзингу аптеки

0,10

7

Режим роботи аптеки

0,05

8

Додаткові послуги, що надаються в аптеці

0,05

 

Разом

1,00


Найбільшу вагомість (0,20) надано двом параметрам — місцю розташування аптеки та ціновій політиці, найменшу — (по 0,05) режиму роботи та додатковим послугам, що надаються в аптеці.

Система оцінювання зовнішніх переваг аптек проводиться експертами (науковцями, відвідувачами аптек та ін.) за такими параметрами: 0 балів — незадовільний рівень; 0,5 балів — частково задовільний рівень; 1 бал — повністю задовільний рівень.

Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності аптек проводиться за формулами (табл. 2).


Таблиця 2. Формули розрахунку конкурентоспроможності зовнішніх переваг аптек
Формули Зміст показників

KCінт — інтегральний показник конкурентоспроможності;
KCj — показник конкурентоспроможності j-параметра переваги;
qj — загальна оцінка j-параметра переваги;
dj — кількість експертів, що однаково оцінили переваги j-параметра;
m — загальна кількість експертів;
Gj — вагомість j-параметра переваги


За встановленим показником конкурентоспроможності за зовнішніми перевагами можна оцінити становище окремо взятої аптеки в порівнянні з іншими та зробити висновки стосовно покращення роботи аптек за окремими напрямками.

Для закріплення викладеного матеріалу пропонується виконати завдання:

Визначити конкурентоспроможність чотирьох аптек за зовнішніми перевагами. Оцінки п’яти експертів наведені в табл. 3. Результати подати у формі табл. 4.


Таблиця 3. Результати експертної оцінки
№ з / п Зовнішні переваги Аптека
«Leopharm»
Аптека
«Vitapharm»
Аптека
«Panacea»
Аптека
«Asclepiades»
Експерти Експерти Експерти Експерти
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5

1

Місце розташування аптеки

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

2

Цінова політика

0,0

0,0

0,5

0,5

1,0

1,0

1,0

1,0

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,0

0,5

0,5

0,0

1,0

1,0

3

Характеристика (повнота)
асортименту

1,0

1,0

1,0

0,5

1,0

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

1,0

0,5

1,0

0,5

0,5

1,0

0,5

1,0

0,5

0,0

4

Використання принципів
фармацевтичної етики

0,5

0,5

0,5

0,0

1,0

0,5

0,5

1,0

1,0

0,5

0,5

0,0

1,0

1,0

0,5

1,0

0,5

0,5

0,5

1,0

5

Швидкість і якість
фармацевтичного
обслуговування

1,0

0,5

1,0

0,5

0,5

1,0

1,0

1,0

1,0

0,5

0,5

1,0

1,0

0,5

0,5

0,0

0,5

0,5

1,0

0,5

6

Зовнішній інтер’єр та
особливості мерчандайзингу
аптеки

0,5

0,5

0,5

0,0

0,0

1,0

1,0

0,5

0,5

0,0

0,5

0,5

0,0

0,5

0,5

0,0

0,5

0,5

1,0

1,0

7

Режим роботи аптеки

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

0,5

1,0

0,5

0,5

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

8

Додаткові послуги, що
надаються аптекою

1,0

1,0

1,0

1,0

0,5

0,5

1,0

0,5

1,0

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

1,0

0,5

1,0

0,5

1,0



Таблиця 4. Оцінка конкурентоспроможності аптек
№ з / п Зовнішні переваги Показник конкурентоспроможності
j-параметра переваги
Вагомість
пара-
метра
Зважений показник
конкурентоспроможності
j-параметра переваги
Аптеки   Аптеки

1

Місце розташування аптеки

 

 

 

 

0,20

 

 

 

 

2

Цінова політика

 

 

 

 

0,20

 

 

 

 

3

Характеристика (повнота)
асортименту

 

 

 

 

0,15

 

 

 

 

4

Використання принципів
фармацевтичної етики

 

 

 

 

0,15

 

 

 

 

5

Швидкість і якість
фармацевтичного
обслуговування

 

 

 

 

0,10

 

 

 

 

6

Зовнішній інтер’єр та
особливості мерчандайзингу
аптеки

 

 

 

 

0,10

 

 

 

 

7

Режим роботи аптеки

 

 

 

 

0,05

 

 

 

 

8

Додаткові послуги, що
надаються в аптеці

 

 

 

 

0,05

 

 

 

 

Інтегральний показник конкурентоспроможності


Висновок: ______________________________

Після вирішення завдань дайте відповіді на тестові запитання.

http://www.provisor.com.ua






© Провизор 1998–2022



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика