|
ПРИВАТНЕ МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ:
|
Країна |
Тип основної системи охорони здоров’я |
Частка населення в приватному медичному страхуванні, % |
Частка приватного медичного страхування в сукупних видатках на ОЗ, % |
Приватне медичне страхування, % ВВП |
---|---|---|---|---|
Франція |
Бісмарк |
86 |
12,8 |
1,2 |
США |
Приватне страхування |
70,3 |
34,8 |
4,59 |
Канада |
Беверідж |
70 |
11,2 |
1,03 |
Австралія |
Беверідж |
44 |
7,1 |
0,65 |
Німеччина |
Бісмарк |
10 |
12,5 |
1,34 |
Україна* |
(Семашко) |
1 |
0,25 |
0,01 |
* Джерело: Docteur E., Oxley H., Health-care Systems: Lessons from the Reform Experience, OECD Health Working Papers, No.9, 2003; |
Страхові компанії пропонують поліси приватного медичного страхування з різним покриттям медичних послуг та умовами їх надання. Найбільш поширені продукти медичного страхування на ринку включають прямі платежі закладам охорони здоров‘я за надані послуги, у той час як застраховані особи обирають з певного переліку медичний заклад, в якому вони б хотіли лікуватися. Однак лише незначна частка закладів охорони здоров‘я бере участь у схемах приватного медичного страхування.
Поліси приватного медичного страхування пропонують понад 60 страхових компаній, покриваючи при цьому близько 1 % українського населення.
Більша частка полісів приватного медичного страхування придбавається корпоративними клієнтами для їх працівників. На 2004 рік обсяги премій, сплачених окремими особами за поліси приватного медичного страхування, становили лише близько 30 % сукупних премій за приватним медичним страхуванням.
У середньому виплати за приватним медичним страхуванням закладам охорони здоров‘я становлять 60 % від зібраних премій. Це є досить високим показником порівняно з іншими видами страхування, рівень виплат з яких становить лише близько 25 %.
У грошовому виразі страхові премії складають від 80 дол. до 800 дол. США за рік залежно від обсягу покриття медичних послуг та переліку закладів охорони здоров‘я тощо.
У 2004 році страхові премії зросли на 10–15 % через підвищення цін на ліки, медичні послуги тощо. Одночасно зросла кількість застрахованих осіб. Такий підвищений попит на приватне медичне страхування відображає сталий розвиток економіки України та підвищення рівня доходів.
У цей же час доходи домогосподарств залишаються низькими. У 2003 році, за даними Держкомстату, близько 30 % домогосподарств мали доходи, нижчі за офіційну межу бідності. Поряд з цим більша частина витрат домогосподарств (середній розмір домогосподарства складає 2,62 осіб) спрямовувалася на задоволення найосновніших людських потреб, тобто на харчування, житло та одяг, і лише 2,8 % видатків було витрачено на охорону здоров‘я.
Витрачені на охорону здоров‘я кошти відповідають 250 грн. на домогосподарство, або ж 95 грн. (18 дол. США) на одну особу за цілий 2003 рік. Найдешевші поліси приватного медичного страхування коштували близько 400 грн. (80 дол. США) за рік. Це означає, що приватне медичне страхування не доступне для середнього українського домогосподарства. Відповідно стратегія розвитку ринку приватного медичного страхування в Україні повинна бути націлена на домогосподарства зі значно вищим, ніж середній, доходом.
Уряд повинен сприяти розвитку паралельного приватного страхування, базованого на системі приватної охорони здоров‘я для заможніших верств населення, оскільки успішний ринок приватного медичного страхування з чітким регулюванням, прозорістю та конкуренцією поміж страховиками та ефективним наданням послуг згодом обов’язково стосуватиметься середнього класу та населення з більш низькими доходами.
Оскільки рівень особистих доходів значно впливає на попит на приватне медичне страхування, довіра до страхових компаній є однією з найголовніших передумов для будь-якого успішного розвитку ринку. В ринкових економіках довіра споживачів до страхових компаній забезпечується через надання якісних продуктів та тривалої присутності на ринку, а також через ефективне регулювання та прозорість ринку.
Надання приватного медичного страхування в Україні регулюється відповідно до Закону «Про страхування » (прийнятого в 1996 році). Закон містить лише загальні умови страхування, такі як страхові ризики, винятки зі страхових випадків, обмеження страхування тощо. Конкретні умови страхування, зокрема страхові премії, терміни та умови страхових виплат, визначаються в страхових контрактах. В Україні немає спеціального регулювання приватного медичного страхування.
Щоб забезпечити сталу та справедливу систему охорони здоров‘я, потрібно регулювати приватне медичне страхування в його взаємодії із системою державного покриття. Таке регулювання визначатиме покриття послуг приватним медичним страхуванням та охоплення закладів охорони здоров‘я. Однак через специфіку приватного медичного страхування та потенційного поширеного впливу необхідно ухвалити більш чітке регулювання. Як результат, Україна повинна запровадити регулювання, відповідно до якого медичне страхування буде відокремлено від усіх інших видів страхування.
Фінансове регулювання страхових компаній, які займаються медичним страхування, повинне бути спрямоване на фінансову стабільність через затвердження положень щодо платоспроможності та капітальної адекватності. Відповідне українське законодавство регулює ці питання для приватного медичного страхування як для будь-якого іншого виду ризикового страхування.
Премії за приватним медичним страхуванням мають бути предметом ухвалення, так само, як і нові продукти чи зміна наявних продуктів, оскільки споживачі рідко можуть усвідомити різницю в охопленні медичних послуг та їх ефективності. Така практика досі не використовується в Україні.
Регулювання діяльності компаній, які пропонують приватне медичне страхування, повинне забезпечувати справедливість, тобто страховики повинні обслуговувати всіх охочих відповідної категорії незважаючи на їх вік, стать та стан здоров‘я. Крім того, страхування повинно покривати лікування хронічних захворювань. В Україні досі немає такого регулювання.
Оскільки інформація щодо стану здоров‘я окремої особи асиметрично розподілена між цією особою та страховиком, особа, що хоче застрахуватися, не має стимулів до розкриття правдивої інформації щодо свого стану здоров‘я. Страхова компанія має стимули до відмови у страхуванні особи з поганим станом здоров‘я. Через це виникає потреба в регулюванні, що допоможе побороти проблему несприятливого відбору (adverse selection) та загрози несумлінності (moral hazard).
Загроза несумлінності пояснюється тим, що ймовірність купівлі полісу медичного страхування є вищою для людей з поганим станом здоров‘я, що створює ризик для страхових компаній. Водночас страховий ринок стикається із проблемою несприятливого вибору, коли страхові компанії дозволяють страхуватися лише здоровим людям, а люди з поганим здоров‘ям виключені з приватного медичного страхування через пропонування їм високого рівня страхових премій та через запровадження страховими компаніями спеціальних правил. Зокрема, страхові компанії, які пропонують поліси медичного страхування, повинні мати право на встановлення певних строків очікування щодо надання лікування якихось уже наявних до моменту страхування хвороб, що не були виявлені страховиком. Більше того, мають бути уточнені правила щодо сплати франшизи застрахованою особою до моменту, коли долучиться приватне медичне страхування. Це, у свою чергу, зменшить загрозу несумлінності, яка пов’язана з ризиком та перевищеним попитом на медичні послуги. В Україні поки що такі заходи не запроваджені.
Регулювання захисту споживачів повинне включати такі заходи, як вимога розкриття інформації та створення страхового Омбудсмана. Мобільність покриття осіб, які переходять від однієї страхової компанії до іншої, повинна братися до уваги при обчисленні премії та виплат, а також забезпечувати скорочення часу очікування. Досі в Україні немає таких правил.
Цей невичерпний перелік показує, що різні інституції повинні бути долучені до процесу регулювання приватного медичного страхування.
Однак потрібно зауважити, що останні два заходи буде важко запровадити, зважаючи на єдину ставку податку з доходів фізичних осіб на рівні 13 %.
Інший стимул, який може використовуватися в накопичувальній системі приватного медичного страхування, це так зване «покриття здоров‘я протягом життя». Зокрема, в Австралії та Німеччині особи маютьстимул до придбання полісу приватного медичного страхування в більш ранньому віці та користуватися низьким і стабільним рівнем премій протягом усього їхнього життя. Іншими словами, ті, хто долучився до цього виду страхування раніше, користуються нижчими преміями.
В Україні більшість стимулів до придбання приватного медичного страхування викликані недостатністю державної системи охорони здоров‘я. Це насамперед стосується бажання людей подолати обмеження принципу прописки при наданні безоплатної медичної допомоги, уникнути довгих черг у державних закладах охорони здоров‘я або ж незадовільної якості надання медичної допомоги. Придбання полісів приватного медичного страхування роботодавцями для своїх працівників дещо пригнічене тим, що страхові премії повинні сплачуватися з чистого прибутку і не можуть вираховуватися з оподаткованого доходу.
Для розвитку приватного медичного страхування потрібно запровадити ряд заходів (рекомендації консультативної групи):
Лише після запровадження правильного регулювання уряд повинен сприяти розвитку приватного медичного страхування шляхом упровадження стимулів. Сьогоднішнє регулювання, відповідно до якого корпоративні поліси приватного медичного страхування мають сплачуватися з чистого прибутку підприємств, повинне бути скасоване. Натомість компанії повинні мати право включати певну частку премій на приватне медичне страхування своїх працівників до своїх витрат.
Реформи охорони здоров‘я покликані підвищити ефективність надання медичних послуг, а розвиток ринку добровільного приватного медичного страхування супроводжуватиме ці реформи. Приватне медичне страхування повинно впроваджуватися серед найзаможніших верств населення українського суспільства, оскільки у випадку успішного розвитку воно пошириться і серед середнього класу та верств з нижчими доходами. Успіх приватного медичного страхування в Україні залежатиме від наявності чіткого регулювання, прозорості та стимулів.
Список літератури в редакції
Главная • Архив • Реклама на сайте • Почта: [email protected] |