Логотип журнала "Провизор"








Дивина густоквіткова (Verbascum thapsiphorme)
Другие статьи из раздела: Лекарственные растения
Статья
№ 03'2013 Применение льна
№ 03'2013 Тыквенное масло – лучшее лекарство от множества болезней
№ 17'2009 Гепабель - лечебные свойства артишока на страже нашего здоровья
№ 17'2009 Гепабель - лечебные свойства артишока на страже нашего здоровья
№ 21’2008 ПОЛУЧЕНИЕ ГОМЕОПАТИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ AESCULUS И ИХ ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
№ 17’2008 Горобинап тахоприваблива або звичайна (Sorbus aucuparia L.) (Частина ІV)
№ 16’2008 Горобина птахоприваблива або звичайна (Sorbus aucuparia L.) (Частина ІII)
№ 15’2008 Горобина птахоприваблива або звичайна (Sorbus aucuparia L.)
№ 13-14’2008 Горобина птахоприваблива або звичайна (Sorbus aucuparia L.) (Частина І)
№ 10’2008 БЕЗОПАСНОСТЬ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИЕМА ЭХИНАЦЕИ ВО ВРЕМЯ БЕРЕМЕННОСТИ И ЛАКТАЦИИ

Дивина густоквіткова (Verbascum thapsiphorme)

Б. М. Зузук, Р. В. Куцик, Івано-Франківський державний медичний університет, М. Р. Грицина, Й. М. Берко, Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького

Різні види рослин роду Verbascum містять широкий спектр біологічно активних речовин, таких як іридоїдні глікозиди, флавоноїди, алкалоїди, кумарини, стероїдні і тритерпенові сапоніни та інші сполуки (Данчул Т. Ю. и др., 2006). Із вказаних груп найбільше зацікавлення у науковців викликають іридоїди, перш за все як важливий хемотаксономічний фактор рослин роду дивина (Abou Cazar, et al., 2003; Pardo et al., 2004). Найчастіше у рослинах даного роду зустрічаються такі іридоїди як аукубін, каталпол, гарпагід, та їх похідні, які відносяться до С-11-нор-глікозидів. (Мнацаканян В. А., 1986). Так L. Swiatek (1973) при проведенні скринінгового дослідження наявності іридоїдних глікозидів у рослинах родини Sclophulariaceae встановили наявність аукобозиду у листках і коренях Verbascum thapsiphorme. У листках Verbascum Chaixii Vill ідентифіковано також іридоїд катальпозид.


Біологічно активні речовини

В даний час більше ніж у 22 видах рослин роду Verbascum ідентифіковано до 30 іридоїдних глікозидів, які належать до підгруп аукубіна, каталпола і гарпагіда (Данчул Т. Ю. и др., 2006).

Науковцями інституту тонкої органічної хімії АН Вірменії, методами хроматографії на папері і в тонкому шарі сорбенту, із метанольного екстракту з надземної частини та коренів дивини розлогої — Verbascum Laxum Filar. et Jav., яка зустрічається у флорі Вірменії, виділено та за допомогою аналізу спектрів ПМР високого дозволу ідентифіковано такі іридоїди, як синуатол, піранозилаукубін, каталпол, гарпагозид і 6-О-α-L-(3-O-nкумароїл) — рамнопіранозилаукубін і 3-O-ацетил-n-метокситрансцинамоїл (Агабанян Э. Ю., 1987).

Аналогічні іридоїдні сполуки ідентифіковано також у надземній частині інших видів дивини флори Вірменії, таких як Verbascum sinuatum L. (Ерибекян М. И., Арутунян Л. С., Мнацаканян В. А., 1987) і Verbascum Georgicum Benth. (Агабанян Л. С., Арутунян Л. С., Мнацаканян В. А., 1982). При кількісному визначенні іридоїдів встановлено, що у квітках Verbascum thapsiphorme Schrad. та Verbascum phlomoides L. міститься, відповідно, 2,7 і 1,3 % іридоїдів у перерахунку на каталпол (Swiatek L., Adamczyk, 1985). Якісними реакціями і хроматографічними методами аналізу фракцій із водноспиртового екстракту трави дивини високої — Verbascum thapsus L., встановлено, що переважаючими групами біологічно активних речовин у даній сировині крім іридоїдів є полісахариди, фенольні сполуки (флавоноїди і фенолкарбонові кислоти), дубильні речовини.

Важливими сполуками, ідентифікованими в сировині різних видів дивини є флавоноїди. Польськими науковцями кафедри фармакогнозії Інституту технології і хімії ліків Медичної Академії м. Лодзя із квіток дивини великоквіткової — Verbascum Phlomoides L., — хроматографічними методами аналізу виділено відомі глікозиди та їх аглікони, зокрема 4 флавоноїдних глікозиди та 2 аглікони. Спектральними методами аналізу підтверджено наявність апігеніна, 7-глікозиду апігеніна, лютеоліна, 7-глюкозиду лютеоліна, 7-глікозида кверцетина, 3, 7-диглюкозиду кверцетина, Крім них підтверджено наявність тамарексина, 7-глюкозиду тамарексина та діосміна. В даній сировині не встановлено присутність гесперидина (Klimek B., Krolikowska M., 1984).

Якісний склад фенольних сполук був представлений 9 речовинами флавоноїдної природи, які переважно знаходились у вигляді глікозидів. При цьому встановлено, що більшість виділених глікозидів є похідними апігеніна, лютеоліна і скутелярина. Один із основних флавоноїдів, виділений у чистому вигляді, ідентифікований, як лютеолін-7-глюкозид. Кількісний вміст суми флавоноїдів, визначений спектрофотометричним способом у перерахунку на лютеолін-7-глікозид становить 0,66 %. Сума фенолокислот у перерахунку на кавову кислоту, становить 0,92 %. Вміст полісахаридів у перерахунку на 5 – гідроксиметил фурфурол становить 8,9 %. Кількість іридоїдів у перерахунку на аукубін становить 1,7 %. Кількісний вміст дубильних речовин при визначенні фармакопейним методом, становить 6,5 % (Попова О. И., Алкилани Ахмед, 1992).

Польські фармакогности з Медичної Академії м. Лодзя із квіток Verbascum Thapsiphorme Schard виділили 4 флавоноїдних глікозиди і 2 аглікони. Хімічними, хроматографічними і спектральними методами аналізу встановлено будову виділених сполук. При цьому ідентифіковано такі флавоноїди, як апігенін, 7-глюкозид, лютеолін, 7-глюкозид, кверцетин, 3,7-диглюкозид. Крім вказаних сполук, хроматографічним аналізом встановлено присутність діосміна, тамариксетина 7-рутинозид. У дивині звичайній і мітляковій, за допомогою наявних свідків, хроматографічними методами ідентифіковано кверцети, кверцитрин, кверцимиретрин і рутин (Каримова С. Г., Кучерова Е. Г., 1985).

Слід відмітити, що у комплексі флавоноїдів, виділених із дивини скіпетровидної, переважають глюкозиди лютеоліна і кверцетина.

У квітках Verbascum phlomoides польськими науковцями ідентифіковано 7-глюкозид і 7-рутинозид амариксетина (Klimek B., Krolikowska M., 1984). Зокрема, В. А. Бандюкова. и О. А. Андреева (1987), при проведенні аналізу 170 видів рослин на наявність у них діосміну та його глікозидів, встановили наявність даних речовин у таких видах рослин роду Verbascum, як Verbascum floccosum Waldst et Kit., Verbascum lychnitis, Verbascum thapsiphorme Schard, Verbascum Thapsus L. 

У таких видах, як дивина мітлякова, звичайна та чорна, у незначній кількості ідентифіковано алкалоїди. При вивченні алкалоїдного складу рослин родини Sclophulariacaeae у більшості рослин роду дивина ідентифіковано такі алкалоїди, як пеганін, оксипеганін, оксодезоксипеганін, оксипеганін, офлокарпін, софорамін, плантаганін, індикан (Нинова Л., Пасков Д., 1969).

Болгарськими науковцями, при проведенні фітохімічного і фармакологічного вивчення надземної частини деяких видів рослин родини Scrophulariaeae, у алкалоїдній фракції із Verbascum nobile Vel., ідентифіковано алкалоїд нобілін (Нинова П., Пасков Д., 1969).

У сировині, зібраній із різних видів дивини, присутні тритерпенові сапоніни, які мають іхтіотоксичну активність. Дані сполуки у найбільшій кількості присутні у листках і квітках дивини мітлякової і дивини звичайної, пінне число для відварів із них становить 10 000–3000 одиниць (Каримова С. Г., 1985). Серед вказаних сполук в дивині ідентифіковано гемолітичний вербаскосапонін, який є високо іхтіотоксичним. У квітках дивини також присутні каротиноїди. Хроматоспектральними методами у квітках ідентифіковано β-каротин і водорозчинний кроцин (Tomko J., 1999).

Слід відмітити, що квітки дивини є джерелом слизистих полісахаридів, кількісний вміст яких досягає до 3 %.

У фітохімічному аспекті, як джерело жирної олії, також вивчалось насіння різних видів дивини. Насіння дивини попередньо висушували до постійної маси при температурі 100–105 °С, розтирали у ступці до порошкоподібного стану і екстрагували в апараті Соксклета гексаном впродовж 48 годин. Після екстрагування розчинник відганяли у вакуумі, після чого жирні кислоти визначали за допомогою газорідинної хроматографії. При проведенні вивчення складу жирних кислот насіння деяких дикорослих видів дивини, що ростуть у Пермській області Росії, в порівнянні із насінням культивованого виду Verbascum phoeniceum L., встановлено, що в насінинах таких видів, як Verbascum thapsus, Verbascum nigrum, Verbascum phoeniceum L., міститься від 29–33 % жирної олії. У складі жирних олій вказаних видів ідентифіковано до 11 жирних кислот. Серед жирних кислот домінуючими є такі ненасичені кислоти, як лінолева і ліноленова. Сумарний вміст ненасичених жирних кислот знаходиться в границях 88–90 % від загальної кількості жирних кислот. Зокрема насінння Verbascum thapsus відрізняються від насінин інших видів високим вмістом лінолевої кислоти (77,1 %)

Слід відмітити, що жирна олія насіння Verbascum nigrum Verbascum phoeniceum L. відрізняється вмістом ейкозадієнової кислоти. А жирна олія Verbascum thapsus — наявністю лігноцеринової кислоти (Петриченко В. М., Разумовская Т. А., 2004).





Історія застосування в медицині, застосування у народній медицині

Як лікувальна рослина дивина була відома ще з античних часів. Її застосовував Гіпократ. Cередньовічний арабський мислитель Абу Алі Ібн Сіна рекомендував вживати дивину джунгарську для лікування різноманітних захворювань. Зокрема, відвар із квіток Авіцена рекомендував для лікування пухлин, а відвар із надземної частини (трави) — при розривах м’язів, для лікування хронічного кашлю, при запаленні очей і для тамування зубного болю. Лікувальні пов’язки, виготовлені із подрібнених на порошок квіток дивини і змішані з медом, Авіцена рекомендував прикладати для лікування шкірних ран і виразок. Польський середньовічний травник Мартина Сенника, написаний у ХVI столітті, вказував, що горілка, настояна на квітках дивини, має здатність оберігати від причарувань і від злих духів. Вказаний травник рекомендував відвар із коренів вживати при проносах, а також полоскати ротову порожнину при болях зубів. Порошок із висушених коренів рекомендували при глистах. Свіжий сік із рослини рекомендували втирати у шкіру для ліквідації бородавок.

В цьому травнику навіть наводяться такі «магічні» дані, що горілка, настояна на квітках дивини, запобігає від чарів і оберігає від злих духів. Інший польський травник, зільник доктора медицини і ботаніка Симона Сиренського або Сіреніуша (1541–1611), виданий у 1611 році, вказує, що корені у вигляді порошку, зварені на воді або настояні на горілці, допомагають при проносах, а також мають здатність виганяти глисти. Порошок коренів, змішаний з мальмазією, допомагає при болю зубів. Крім цього, при болю зубів і ясен вказаний травник рекомендує тримати в ротовій порожнині підігріті до теплого стану свіжі корені дивини. Польські середньовічні травники рекомендували свіжовичавленим соком із стебла дивини лікувати бронхіти і запалення дихальних шляхів. Соком також рекомендували змазувати бородавки. Свіжоприготовленим відваром із квіток і листків дивини рeкомендували закапувати і промивати очі при кон’юнктивітах.

Крім дивини скіпетровидної в народній медицині окремих регіонів Росії вживалися також інші види вказаного роду. Так, згідно даних монографій А. Ф. Гаммерман та И. Ю. Юркевича (1966), М. А. Носаля (1958), Е. Ю. Шасса (1952), А. Д. Туровой (1954), дивина ведмеже вухо, дивина висока, дивина мітлякова широко застосовуються в народній медицині при запальних захворюваннях. Зокрема дивина ведмеже вухо — Verbascum thapsus L. — у народній медицині російського Сибіру відома як сечогінний засіб. Відвар листків і коренів із даної рослини вживають при хронічних циститах, а також при задусі, бронхіальній астмі, туберкульозі легень, катарі шлунка і кишок, хворобах печінки і селезінки, при застуді, ревматизмі, болю голови та інших хворобах. Дивина входить до складу сумішей, що вживаються для ванн при рахіті та золотусі. Із відвару листків на молоці роблять компреси для лікування наривів, виразок, гнійних ран, геморою та лишаїв. Порошком із висушеної трави присипають тріщини на шкірі та ступнях ніг, а також довго незагоювальні рани.

Фармакологічні властивості

У фармакологічному аспекті квіти дивини мають перш за все протизапальну, обволікаючу, відхаркуючу і пом’якшуючу дію.

Польські науковці в експериментах на мишах встановили, що 10 % відвари із суцвіть дивини мають заспокійливу і легку гіпнотичну дію, і за своїм ефектом не поступалися аналогічним відварам, виготовленим із такої відомої сировини, як листки меліси, супліддя хмелю, кореневища з коренями валеріани, у звязку з чим рекомендують застосовувати квіти дивини як джерело для одержання седативних засобів (Kudrzycka-Bielosсabska et al., 1965).

Спиртоводні екстракти Verbascum phlomoides i Verbascum formanekii в експерименті короткочасно знижували на 20 % артеріальний тиск. Етанольні екстракти Verbascum longifolium i Verbascum anisophyllum мають судиннорозширюючий ефект, що зумовлює збільшення перфузійного кровоструму на 20–30 %. При цьому у екстракту Verbascum anisophyllum встановлено виражений міотропний судиннорозширювальний ефект (Нинова П., Крушков И. и соавт., 1981).

1 % розчин спиртоводного екстракту дивини мітлякової володіє протимікробною активністю відносно грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Проте із збільшенням концентрації бактерій антимікробний ефект вказаного екстракту знижувався. Встановлено, що спиртовий екстракт дивини мітлякової в концентрації 1:100 пригнічує ріст Staph. aureus 209 i Bcoli у розведеннях мікробів 5 х 102. у вказаній концентрації дає поодинокий ріст колоній із Staph. albus162. (Х. М. Насыров и соавт.).

Водна витяжка в експерименті показала противірусну активність у відношенні до вірусу герпеса (Sladowska et al., 1987). За останні роки встановлено, що відвар із квіток дивини має противірусну дію відносно грипу штамів грипу А і В. 

Токсикологія, побічна дія і протипокази щодо застосування

Токсичність флавоноїдів, виділе них із дивини мітлякової, визначали на 60 мишах при очеревинному і пероральному введенні. При цьому LD50 при очеревинному введенні становила 13 г / кг, а при пероральному введенні — 20 г / кг. Встановлено, що деякі види дивини зумовлюють одурманюючу дію на риб, зокрема такі види, як дивина лікарська, дивина чорна, дивина звичайна і дивина мучниста.

Різні види дивини проявляють іхтіотоксичну активність.

З метою вивчення одурманюючого впливу на риб використовували цілу надземну масу окремих видів рослин вище вказаного роду. Рослини повністю занурювали у водойоми. З метою встановлення іхтіотоксичності діючих речовин сировини окремих видів виготовляли екстракти за допомогою таких розчинників, як вода, етиловий спирт і хлороформ. Після проведення вичерпної екстракції розчинник повністю відганяли до одержання густої маси. При використанні води проводили ліофільне висушування. При вивченні іхтіотоксичної активності одержаних екстрактів, в ємності, заповнені водою з наявністю тестоб,єктів, екстракти вводили в концентрації із розрахунку 1мг / л. При цьому найбільш одурманюючу дію на риб (від 80 до 100 %) проявляли спиртові і водні екстракти із надземної частини і суцвіть дивини приальпійської, бактрійської, великоплідної, чорної, горолюбної, пірамідальної та Вільгельмса. У деяких випадках спостерігалась зміна активності екстрактів із сировини одного виду, зібраної у різні терміни вегетації (Кузьмина Л. В. и соавт.,1985).

Токсикологічні властивості засобів із дивини у теплокровних тварин не вивчалися, проте доцільно відмітити, що на нашу думку дивина може зумовлювати отруєння тварин, оскільки худоба дивину не пасе.

Застосування в клінічних умовах

В клінічних умовах препарати дивини є мало вивченими. Польські клініцисти рекомендують 10 % відвар квітів дивини з додаванням меду приймати перед сном як заспокійливий засіб, що понижує збудливість кори головного мозку (Kudrzycka-Bieloscabska et al.,1967).

Дивина також застосовується у гомеопатії. Verbascum в гомеопатію увів Ганеман у 1821 році, результати клінічних випробувань даного ліку він помістив у VI том чистого лікознавства. В даний час в гомеопатії Verbascum застосовують при таких клінічних симптомах, як невралгічні болі у вигляді спалахів у ділянці скул, при занімінні великих пальців ніг, невралгічних болях у лівому гомілковому суглобі, болях у вухах, стрілянні у вухах від судом вушних м,язів, сильному нежиті, глибокому, грубому кашлі і коклюші, нічному нетриманні сечі та частому сечовипусканні (Вавилова М., 1994).

Квітки дивини також широко використовують у ветеринарії. Так, настій із квіток у болгарській ветеринарній медицині призначають при застуді, катарі бронхів, при шунково-кишкових захворюваннях великої рогатої хвороби, коней, собак, кішок і домашніх птахів (Гахниян Р., Асенов И., 1988).

Лікувальні засоби та біологічно активні добавки

Допельгерц® меліса (Допельгерц, Німеччина). Таблетки, що містять квітки дивини густоквіткової. Володіє муколітичною, болетамувальною, і відхаркувальною дією.

Фарма-мед® леді’С Формула очищення від токсинів, Нічна формула (Pharma-Med Inc, Канада). Таблетки в упаковці по 60 + 50 шт. 1 таблетка містить:

Насіння подорожника великого; насіння фенхеля звичайного; плоди жостера послаблюючого; кору крушини вільховидної; ФОС (фруктоолігосахариди); плоди глоду криваво-червоного; бульбоцибулини часника посівного; корені ехінацеї пурпурової; насіння горіха чорного; корені лопуха великого; кореневища валеріани лікарської; квітки ромашки лікарської; плоди перцю стручкового однорічного; квітки дивини густоквіткової; траву хвоща польового; корені імбира лікарського; корені солодки голої; траву циміцифуги кистеносної; корені кульбаби лікарської; плоди малини звичайної; корені алтеї лікарської; кореневища з коренями родіоли; рисові висівки; гуньбу сінну; траву деревію звичайного; траву щавлю кучерявого; суцвіття конюшини червоної; насіння ганусу звичайного; хлорелу; екстракт чортополоха молочного; листки люцерни посівної.

Застосовуть при інтоксикації лімфатичної системи кишечника, шкіри, легень, нирок, печінки та інших життєво важливих органів. Вживають починаючи із 1 таблетки, і при необхідності дозу поступово збільшують до 6 таблеток, випиваючи при цьому від 8 до 10 склянок води.

Фарма-мед® леді’С Формула екстрадіуретик (Pharma-Med Inc, Канада). Таблетки. 2 таблетки містять:

  • Вітамін С — 60 мг;
  • Вітамін В6 – 20 мг;
  • Екстракт мучниці — 45 мг;
  • Оцет яблучний — 75 мг, листки Бучу — 70 мг;
  • Трава деревію звичайного — 70 мг;
  • Корені лопуха великого — 75 мг;
  • Листки кульбаби лікарської — 60 мг;
  • Корені кульбаби лікарської — 60 мг;
  • Кору крушини вільховидної — 60 мг;
  • Квітки дивини густоквіткової — 60 мг;
  • Келп (морська водорость) — 50 мг;
  • Плоди малини звичайної — 50 мг;
  • Кора берези повислої — 40 мг;
  • Листки петрушки кучерявої — 25 мг;
  • Трава череди трироздільної — 20 мг;
  • Листки білокопитника гібридного — 20 мг;
  • Трави нершавиці польової — 20 мг;
  • Трави фіалки триколірної — 20 мг;
  • Листки персику звичайного — 20 мг;
  • Трави грициків звичайних — 20 мг;
  • Трави перстачу гусячого — 20 мг;
  • Трави мітчели плазкої — 20 мг.

Засіб має здатність виводити рідину із організму, покращує обмін речовин, відновлює кількість калію в організмі.

Вживають по 1 таблетці 3 рази на день під час прийому їжі для регуляції сечовипускання.

ЛИТЕРАТУРА

1. Агабабанян Э. О., Арутюнян Л. С., Мнацаканян В. А. Иридоиды Verbascum Georgicum. — 1982. — С. 447–451.

2. Агабабанян Э. О. Иридоидные гликозиды Verbascum Laxum / / ХПС. — 1987. — С. 91–96.

3. Бандюкова А., Андреева О. А. Распространение диосметина и его гликозидов в цветковых растениях / / Растительные ресурсы. — 1987. — Вып. 1.— С. 136–143.

4. Ерибекян М. И., Арутюнян Л. С., Мнацаканян В. А. Иридоидные гликозиды Verbascum sinuatum / / ХПC. — 1987. — С. 146–147.

5. Каримова С. Г., Кучеров В. Е. Насыров Х. М., Фармакологические свойства, химический состав и распространение некоторых растений из семейства норичниковых, произрастающих в Башкирии / / Дикорастущие и интродуцированные полезные растения Башкирии. 1971 – Уфа.— вып. 3. — С. 117–123.

6. Данчул Т. Ю., Ханин В. А., Шагова Л. И. Иридоиды некоторых видов рода Verbascum (Scrophulariacaeae) / / Растительные ресурсы. — 2006. — Вып. 3. — С. 48–59.

7. Каримова С. Г. Биологические и биохимические особенности некоторых представителей семейства норичниковых (Scrophulariacaeae) / / Дикорастущие и интродуцированные полезные растения Башкирии. 1974 – Уфа. — вып. 4. — С. 89–105.

www.provisor.com.ua






© Провизор 1998–2022



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика