О. В. Горобець, К. В. Розова, В. В. Київська-Філатова, П. Д. Рожко, А. В. Ткаченко
На даний час, завдяки розвитку у стоматології функціональних методів дослідження, з’явилася можливість об’єктивно оцінити стан кровопостачання та кисневого обміну в тканинах пародонта, що відіграють ключову роль у їх трофіці та енергетичному обміні [2–4]. При цьому добре відомо, що регіонарний кровоток є конкретним віддзеркаленням механізмів забезпечення функції органів і тканин організму. Інтенсивність регіонарного кровотоку обумовлюється морфофункціональним станом капілярного русла, з яким безпосередньо пов’язана інтенсивність мікроциркуляції в тканинах пародонта [2, 5–8]. Саме цими процесами обумовлюється рівень напруження кисню, який є інтегральним показником, що характеризує загальний стан обмінних процесів (трофіку та регенеративні властивості) тканин та їх функціональний стан в нормі і патології [4, 5, 9].
Для лікування хворих з дефектами зубних рядів щелеп за допомогою дентальних імплантатів необхідним є створення відповідних умов з урахуванням якості кісткової тканини в ділянці імплантації з метою підвищення ефективності процесів репаративної регенерації. Перебіг останньої обумовлюється оптимальним співвідношенням доставки кисню та його споживання в зоні імплантації, тобто регіонарним кровотоком та рівнем напруження кисню в тканинах пародонту [3, 4, 6].
Зважаючи на вищезазначене, метою даної роботи було дослідження регіонарного кровотоку та напруження кисню в тканинах пародонту в постімплантаційному періоді у хворих дефектами зубних рядів для підвищення ефективності діагностики і попередження розвитку постімплантаційних ускладнень.
Обстежено 38 хворих віком від 22 до 52 років (з них: 15 чоловіків та 22 жінки) з частковими дефектами зубів на нижній щелепі, яким була проведена імплантація титанових імплантатів системи-U-impl. Контролем слугували особи (n=27) відповідної вікової категорії, яким не проводилася імплантація. Контролем також були показники, виміряні на здоровій (неоперованій) сторона нижньої щелепи кожного пацієнта. Усім хворим застосовували загально клінічні методи обстеження: збір анамнезу, огляд, пальпацію, рент-генографію щелеп, іммунограму, загальний аналіз крові. Із спеціальних методів обстеження нами були застосовані: метод полярографічного визначення напруження кисню в навколощелепних тканинах нижньої щелепи (РО2) за допомогою полярографа LP-7 (Чехія) [1]; метод реографічного дослідження місцевого кровотоку в навколощелепних тканинах нижньої щелепи за допомогою реографічної приставки 4РГ-2М (Росія) за біполярною методикою [3]. В якості основних характеристик місцевого кровотоку було використано такі показники: географічний індекс (РІ), час висхідної частини географічної хвилі (α), дикротичний індекс (ДІ). Всі виміри проводилися в динаміці перебігу післяімплантаційного періоду: до операції, на 7-у, 14-у добу та через 1 місяць після операції. Отримані результати проаналізовані за допомогою статистичного методу із застосуванням критерію t Ст’юдента.
Проведені дослідження показали, що місцевий кровоток у пацієнтів перед імплантацією на здоровій стороні за усіма показниками достовірно не відрізнявся від визначеного у осіб контрольної групи (табл. 1). На стороні імплантації досліджувані показники достовірно відрізнялися від таких, які були характерними для здорових осіб: РІ, ДІ та α достовірно підвищувались, що вказувало на уповільнення кровотоку та порушення стану судинної стінки. Наслідком цього було достовірне зниження рівня напруження кисню в тканинах пародонта у передопераційний період на стороні імплантації (мал. 1).
На 7-у добу після операції відбувалось компенсаторне підвищення реовазографічних показників на симетрично здоровій ділянці нижньої щелепи, завдяки чому відбувалась нормалізація відповідних параметрів на боці імплантації, тобто, збільшення швидкості кровотоку, яке призводило до оптимізації киснепостачання, свідченням чого було підвищення РО2 до контрольних величин (див. мал. 1).
На 14-у добу після операції спостерігалась зворотна картина: нормалізація РІ, ДІ та α на симетрично здоровій стороні та значне зменшення цих показників в ділянці імплантації (див. табл. 1). Така динаміка змін вказує на подальше збільшення швидкості кровотоку та нормалізацію стану судинної стінки на оперованій стороні, що супроводжувалося значним підвищенням напруження кисню в м’яких тканинах пародонта, яке сприяє покращенню трофічної функції на відповідній фазі репаративної регенерації.
Через місяць після операції на відповідній стадії формування післяопераційного рубця слизової оболонки альвеолярного паростка нижньої щелепи відбувається збільшення величин досліджуваних параметрів на стороні імплантації та їх достовірне зниження на симетрично здоровому боці. Такі зміни вказують на формування компенсаторно-пристосувальної реакції спрямованої на оптимізацію киснепостачання шляхом перерозподілу кровотоку, який супроводжується значним підвищенням РО2 на здоровій стороні та зменшенням (завдяки проростанню колагенових волокон) його на боці імплантації.
За відсутності ускладнень процесу репаративної регенерації, через 3–6 місяців після операції спостерігається нормалізація основних характеристик місцевого кровотоку та рівня напруження кисню в м’яких тканинах пародонта як на здоровій стороні, так і на стороні імплантації (див. табл. 1, рис. 1). При розвитку післяопераційних ускладнень динаміка змін цих показників кардинально змінюється.
 |
Мал. 1. Напруження кисню у м’яких навколощелепних тканинах нижньої щелепи. К — контроль,До — перед імплантацією, Після — одразу після операції, 7 д. — 7-а доба після операції, 14 д.— 14-а доба після операції, 1 міс.— через 1 місяць після операції,3–6 міс.— через 3 місяці — півроку після операції, ЗС — симетрично здорова ділянка нижньої щелепи, СІ — сторона імплантації. * — р<0,05. |
| Строки обстеження< | Сторона імплантації | Здорова сторона | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| РІ, Ом | ДІ, % | α, сек | РІ, Ом | ДІ, % | α, сек | |
|
Контроль |
- |
- |
- |
0,13 |
77,4 |
0,18 |
|
Перед імплантацією |
0,17 |
81 |
0,2 |
0,14 |
76,2 |
0,16 |
|
7 доба після операції |
0,14 |
75,8 |
0,16 |
0,15 |
87,8 |
0,22 |
|
14 доба після операції |
0,07 |
69 |
0,09 |
0,12 |
74,2 |
0,16 |
|
1 місяць після операції |
0,18 |
76,2 |
0,21 |
0,10 |
70,1 |
0,14 |
|
3–6 місяців після операції |
0,14 |
73 |
0,19 |
0,12 |
75,3 |
0,17 |
Отримані дані щодо змін характеристик місцевого кровотоку в м’яких тканинах пародонта та напруження кисню в них дозволяють диференційовано оцінити особливості перебігу процесів репаративної регенерації на різних етапах післяімплантаційного періоду.
Спираючись на отримані результати можна дійти до висновку, що зміни показників реовазографічних досліджень та напруження кисню в м’яких тканинах пародонта узгоджуються між собою. Це дає можливість, з метою оптимізації оцінки стану репаративних процесів в зоні імплантації, проводити лише один з вказаних методів обстеження не знижуючи як інформативності отриманих даних, так і можливості застосування їх в якості прогностичних критеріїв в практиці лікаря-хірурга-стоматолога.
Література
1. Березовский В. А. Напряжение кислорода в тканях животных и человека. — К.: Наукова думка, 1975. — 278 с.
2. Вторичная тканевая гипоксия / Под ред. А. З. Колчинской. — К.: Наукова думка, 1983. — 256 с.