О. В. Горобець, О. М. Притула, К. В. Розова, В. О. Стогіна, В. І. Носар, Є. В. Ліпов
Лікування хворих з частковими дефектами зубних рядів щелеп за допомогою дентальних імплантатів є альтернативним та пріоритетним методом зубного протезування. Для створення оптимальних умов функціонування дентальних імплантатів необхідно враховувати кількість та якість кісткової тканини в ділянці імплантації. Успішне функціонування дентальних імплантатів значною мірою залежить від біомеханічних властивостей новоутворених навколощелепних тканин та кістки, які визначаються оптимальним перебігом процесів репаративної регенерації [3, 8, 9, 10]. На ці процеси суттєвий вплив справляють різні чинники, серед яких одне з чільних місць займає адекватне киснепостачання у ділянці новоутвореного кісткового регенерату щелепи [5, 6].
На даний час немає достатньої кількості даних щодо вивчення динаміки змін напруження кисню (РО2) в навколощелепних тканинах кістки, яке є своєрідним інтегральним показником, що характеризує рівень окисно-відновних процесів, загальний стан обмінних процесів (трофіку та регенеративні властивості) тканин та їх функціональний стан в нормі і патології [2, 5, 6]. Тому метою нашого дослідження було проведення порівняльної характеристики РО2 в навколощелепних тканинах кістки на різних етапах імплантації у хворих з частковими дефектами зубів на нижній щелепі в процесі репаративного остеогенезу.
Обстежено 38 хворих віком від 22 до 52 років (з них: 15 чоловіків та 22 жінки) з частковими дефектами зубів на нижній щелепі, яким була проведена імплантація титанових імплантатів системи U-impl. Контролем слугували особи (n=27) відповідної вікової категорії, яким не проводилася імплантація. Контролем також були показники, виміряні на здоровій (неоперованій) стороні нижньої щелепи кожного пацієнта. Усім хворим застосовували загально клінічні методи обстеження: збір анамнезу, огляд, пальпацію, рентгенографію щелеп, іммунограму, загальний аналіз крові. Із спеціальних методів обстеження нами був застосований метод полярографічного визначення напруження кисню в навколощелепних тканинах нижньої щелепи (м’яких тканинах та окісті) за допомогою полярографа LP-7 (Чехія) [1, 4, 5]. Всім хворим проводилося загальноприйняте традиційне однотипне медикаментозне лікування, що включало профілактичну антибіотикотерапію, імунотерапію, гипосенсибілізуюче та симптоматичне лікування. Всі виміри проводилися в динаміці перебігу післяімплантаційного періоду: до та після операції, на 7-му, 14-ту добу та через 1 та 3–6 місяців після операції. Отримані результати напруження кисню в навколощелепних тканинах нижньої щелепи проаналізовані за допомогою статистичного методу із застосуванням критерію t Ст’юдента.
Проведені дослідження показали, що напруження кисню у навколощелепних м’яких та твердих тканинах нижньої щелепи в ділянці видалених зубів суттєво відрізняються від відповідних показників в контрольній групі обстежених осіб. Виявлено, що напруження кисню у м’яких тканинах більше, ніж удвічі, перевищує відповідні показники, притаманні твердим тканинам (Рис. 1, 2).
 |
Рис. 1. Напруження кисню у м’яких навколощелепних тканинах нижньої щелепи. К — контроль, До — перед імплантацією, Після — одразу після операції, 7 д. — 7-ма доба після операції, 14 д. — 14-та доба після операції, 1 міс. — через 1 місяць після операції, 3–6 міс. — через 3 місяці — півроку після операції, ЗС — симетрично здорова ділянка нижньої щелепи, СІ — сторона імплантації. * — р<0,05. |
 |
Рис. 2. Напруження кисню у окісті нижньої щелепи. К — контроль, До — перед імплантацією, Після — одразу після операції, 7 д. — 7-ма доба після операції,14 д. — 14-та доба після операції, ЗС — симетрично здорова ділянка нижньо ї щелепи, СІ — сторона імплантації. * — р<0,05. |
 |
Рис. 3. Напруження кисню у навколощелепних тканинах на 14-ту добу після імплантації.14 д. — напруження кисню в окісті, 14 д.-мт. — напруження кисню у м’яких тканинах, ЗС — симетрично здорова ділянка нижньої щелепи, СІ — сторона імплантації.* — р<0,05. |
Так, якщо РО2 у окісті щелепи у середньому становить 20,0±1,2 мм рт. ст., то у м’яких тканинах напруження кисню досягає 43,8±1,6 мм рт. ст. (р <0,05). У пацієнтів з частковими дефектами зубів на нижній щелепі у ділянці лунок видалених зубів спостерігається зниження РО2 у м’яких тканинах, що може бути свідченням утворення сполучнотканинного рубця. При цьому достовірних відмінностей від контрольних величин РО2 у окісті в ділянці, де буде проведено імплантацію, не виявлено.
На 7-му добу після імплантації спостерігається відносна нормалізація РО2 в ділянці імплантації у всіх типах навколощелепних тканин. При цьому, на симетричному здоровому боці нижньої щелепи відбувається зниження цього показника, значно більше (майже у 2 рази порівняно з ділянкою імплантації) виражене у окісті щелепи (див. рис. 1, 2). Такий ефект можна пояснити компенсаторним перерозподілом кровотоку у перший період після проведення імплантації, який відповідає фазі проліферації та диференціювання клітинних елементів кістки [7, 8, 9].
14-та доба характеризується своєрідними змінами РО2 у досліджуваних тканинах. У м’яких навколощелепних тканинах з боку імплантації відбувається різке підвищення рівня напруження кисню не тільки відносно контрольних величин, але й відносно симетричної сторони нижньої щелепи (у середньому на 20 мм рт. ст.). Натомість щодо окістя, то спостерігається достовірне зниження РО2 в ділянці імплантації відносно симетричної сторони щелепи (різниця становить 10,5 %). Наявність симптому «ножиць» у змінах РО2 між м’якими та твердими тканинами в ділянці імплантації можна пояснити таким чином: 14-та доба відповідає фазі репаративної регенерації — появі первинних кісткових структур в нижній щелепі [8, 9]. При цьому в кістковій тканині відбувається активне споживання кисню, що призводить до зниження в ній РО2. В той же час компенсаторно зростає кровопостачання, а відтак і доставка кисню у м’яких тканинах, що знаходить відображення у підвищеному рівні напруги кисню (рис. 3). Виявлене зниження РО2 викликає необхідність у застосуванні в комплексному лікуванні імуномодуляторів та стимуляторів обмінних процесів широкого спектру дії.
На симетричній здоровій ділянці нижньої щелепи таких змін РО2 не спостерігається. Рівень досліджуваного показника м’яких тканин практично не відрізняється від контрольних величин здорових осіб, а величина напруження кисню в окісті щелепи має тенденцію до зростання відносно контролю, що є зрозумілим, оскільки в цій ділянці щелепи не відбувається інтенсивних репаративних процесів і, відповідно, значного підвищення споживання кисню.
В динаміці проведеного обстеження через місяць після операції в ділянці імплантації спостерігається зниження рівня РО2 в м’яких навколощелепних тканинах у середньому на 49,8 % відносно величини, виміряної на 14 добу після операції і на 25,0 % порівняно з величинами, виміряними в контрольній групі. Поряд з цим, напруження кисню на симетричній здоровій стороні нижньої щелепи було значно (у 1,6 рази) підвищеним порівняно з ділянкою імплантації і, навіть, на 17,1 % — порівняно з величинами контрольної групи (див. рис. 1). Цю особливість змін РО2 на здоровій стороні нижньої щелепи можна пояснити компенсаторним формуванням колатеральних гілок кровоносних судин через місяць після оперативного втручання [2, 7].
Через 3–6 місяців після проведеної імплантації спостерігалась нормалізація показників РО2 в навколощелепних тканинах як на оперованій стороні нижньої щелепи, так і на симетрично здоровому її боці (див. рис. 1). Саме цей період є найбільш сприятливим для оклюзійного навантаження на імплантати, оскільки отримані результати підтверджують наявність повноцінної остеоінтеграції у ділянці «кістка-імплантат».
Проведені дослідження дають підстави дійти до висновку про те, що результати полярографічних досліджень напруження кисню у навколощелепних тканинах можуть бути використані для отримання прогностичного тесту перебігу процесів репаративної регенерації на різних етапах імплантації з метою вирішення питань:
ЛИТЕРАТУРА
1. Березовский В. А. Напряжение кислорода в тканях животных и человека. — К.: Наукова думка, 1975. — 278 с.
2. Воронович И. Р. Заживление переломов костей: Экспериментальные и клинические исследования. — Минск: Б. и. — 1994. — 284 с.
3. Логинова Н. К., Крылова О. В. Влияние жевательных нагрузок на напряжение кислорода в тканях пародонта / / Стоматология. — 2001. — № 1.
4. Полярографическое определение кислорода в биологических объектах. — К.: Наукова думка, 1974. — 291 с.
5. Прохончуков А. А., Логинова Н. К., Жижина Н. А. Функциональная диагностика в стоматологической практике. — М.: Медицина, 1980. — 271 с.
6. Розова Е. В., Гончар О. А., Подгаецкая О. Е., Маньковская И. Н. Реакция мягких тканей пародонта на острый иммобилизационный стресс / / Вісник стоматології. — 2006. — № 2. — С. 15–18.
7. Скагер А. А. Хирургическая ангиостоматология: кровообращение и регенерация. — Рига: Зинатне. — 1985. — 136 с.
8. Тимофеев А. А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. — К.: Червона РутаТурс, 2004. — 1061 с.
9. Тимофеев А. А. Хирургические методы дентальной имплантации. — К.: Червона Рута-Турс, 2007. — 128 с.
10. Palacci P., Ericsson I. Implantologia estetyczna — zasady postepowania z tkanami miekkimi i twardymi. — Warsaw: Kwintesencia, 2004. — 518 p.