 |
М. Ю. Антоненко, Л. Ф. Сідельнікова
Профілактичний напрям є магістральним у формуванні здоров’я населення. Успішність його реалізації залежить від подальшого удосконалення роботи, пов’язаної з пропагандою здорового способу життя, медико-гігієнічного виховання населення. Характерною ознакою сучасного розвитку суспільної свідомості населення є зростання його загального рівня медичної інформованості, усвідомлювання необхідності особистої участі у виборі певних методів лікування. Водночас, зростають потреби населення в опануванні способами оздоровлення, що мотивує підвищення уваги до профілактичного спрямування медицини.
На виконання основних напрямів реформування медичної галузі в Україні щодо підсилення її профілактичного спрямування сьогодні впроваджується Програма профілактики та лікування стоматологічних захворювань на 2002–2007 роки, яка була затверджена Указом Президента України 21 травня 2002 року, № 475 / 2002. Вагомим підґрунтям для її створення та подальшого розвитку є суттєва тенденція щодо прогресуючого зростання стоматологічної захворюваності дорослого населення в Україні [1]. За результатами наших попередніх досліджень [2–4], (рис. 1, рис. 2), поширеність основних стоматологічних захворювань у осіб молодого віку в різних регіонах України достатньо висока та становить (за інтегральними показниками): карієсу — 91,9 %, захворювань пародонта — 81,5 %.
ігпр — індивідуальна гігієна порожнини рота
Виявлено високу поширеність місцевих подразнюючих факторів — зубного нальоту, карієсу апроксимальної локалізації, зубного каменю, зокрема, у більшості обстежених виявлено сукупність багатьох факторів (рис. 3, рис. 4). Так, у осіб із задовільним гігієнічним доглядом за ротовою порожниною індекс КПУ (інтенсивність карієсу) в 2,2 рази нижче, ніж у осіб із незадовільним станом гігієни та в 2,8 рази нижче, ніж у осіб із «поганою» гігієною порожнини рота. При «незадовільній» гігієні відмічається збільшення відсотка осіб із важким ступенем запалення ясен майже в 8 разів у порівняні з особами, що мають «задовільну» гігієну.
Висока поширеність захворювань зубів і пародонта, що була виявлена при обстеженні, особливо серед молоді, та встановлена нами залежність між станом гігієни порожнини рота та інтенсивністю патологічних процесів (рис. 5) у тканинах пародонта та твердих тканинах зубів, особливо апроксимальної або пришийкової зон, дозволяє припустити, що використання лише методів лікування цих захворювань не в змозі зменшити їх розповсюдженість та інтенсивність.
У вирішенні цієї проблеми важлива роль належить кваліфікованій комплексній профілактиці, коли своєчасно усуваються причини, умови виникнення та розвитку стоматологічних захворювань. На цьому етапі велике значення для пацієнтів має як професійна, так і індивідуальна гігієна порожнини рота. Адже якісний догляд за ротовою порожниною, правильний вибір засобів гігієни — запорука успіху в проведенні лікувальнопрофілактичних заходів.
Відомо, що проведення профілактичних заходів серед дорослого населення достатньо ускладнено. Необхідним є відпрацювання раціональної схеми їх реалізації в умовах формування ринкових відносин у суспільстві, і в медицині у тому числі.
Масовий рівень організації профілактики не враховує індивідуального стоматологічного стану населення: ураженості карієсом та його ускладненнями, захворюваннями пародонту, слизової оболонки ротової порожнини. Окрім того, слід відмітити, що організація проведення профілактичних заходів має відповідати Лісабонській декларації відносно прав пацієнта, за якою передбачено обов’язкову інформовану згоду пацієнта на участь у будь-яких лікувальних або профілактичних заходах. Останнє положення також відповідає існуючим на сьогодні біоетичним нормам. Адже пацієнт має право на свідомий вибір методів лікування, активну участь у проведенні профілактичних заходів, зокрема виборі засобів ІГПР.
|
|
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
|
Першочерговим кроком впровадження цілеспрямованого застосування ІГПР як однієї з ключових складових організації профілактики захворювань пародонта у дорослих стає створення та підтримка мотивації населення щодо застосування індивідуальних гігієнічних засобів. По-перше, це забезпечення раціональної гігієни порожнини рота у широкому розумінні, тим більше, що протягом останніх п’яти років яскравою ознакою сучасного суспільства стає прагнення спілкування, якому сприяють широка посмішка, відсутність галітозу, забарвлення твердих тканин зубів, косметичних дефектів, пов’язаних із запальними процесами у яснах тощо. По-друге, використання кожним пацієнтом строго індивідуальних та призначених лікарем саме йому профілактичних засобів. При цьому їх придбання повинне стати турботою самого пацієнта, що позбавляє державу та стоматологічні заклади від значних витрат, а також може враховувати індивідуальні економічні можливості домогосподарства. Окрім цього, подібна схема забезпечує певні медичні гарантії дозування, причому місцевого, контакту активних речовин (фтору, триклозану та багатьох інших, що входять у сучасні профілактичногігієнічні засоби) з поверхнею емалі, пародонтом та слизовою оболонкою ротової порожнини кожного пацієнта. Таким чином можуть бути враховані індивідуальні особливості їх структури, обсягу ураженості карієсом, ступінь патологічних змін тканин пародонта, гігієнічний стан порожнини рота, які детермінують медичну індивідуалізацію вибору засобів ІГПР.
Проведені нами дослідження [5, 6] показали, що одним з провідних факторів успішної профілактики захворювань пародонта є двостороння інформованість лікаря і пацієнта щодо методів та засобів ІГПР. Тому важливе місце у впровадженні раціональних схем або алгоритмів використання засобів ІГПР посідають освітні програми — для населення та професіоналів-стоматологів.
Основними засобами ІГПР є зубні щітки, зубні пасти та ополіскувачі.
Засоби індивідуальної гігієни найбільш широко представлені зубними пастами, асортимент котрих достатньо різноманітний та постійно оновлюється. Це дає можливість лікарю диференційовано, з урахуванням клінічної ситуації, індивідуально рекомендувати їх пацієнтам. У залежності від складу та механізму дії, зубні пасти поділяються на гігієнічні, лікувально-профілактичні та лікувальні. Поява лікувально-профілактичних і лікувальних паст дає змогу впливати на різноманітні процеси, що протікають як в пародонті, так і в твердих тканинах зубів.
Зубна паста є основним засобом гігієни порожнини рота, тому має відповідати ряду вимог:
1) якісно видаляти зубний наліт, не пошкоджуючи зуби та ясна;
2) бути нешкідливою для зубів, м’яких тканин і всього організму;
3) мати певні лікувально-профілактичні властивості:
Зубна щітка — предмет індивідуальної гігієни порожнини рота, що використовується для механічного видалення зубних відкладень, залишків їжі, а також масажу ясен при проведені гігієнічних заходів у ротовій порожнині.
Багаторічні рандомізовані дослідження ефективності засобів індивідуальної гігієни порожнини рота у комплексній профілактиці захворювань пародонта, що проводилися на кафедрі терапевтичної стоматології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця спільно з Асоціацією стоматологів України дозволяють впевнено поставити на одне з перших місць серед великого асортименту засобів ІГПР продукцію німецької торгової марки «Лакалут» виробництва фірми «Др. Тайсc». Широкий асортимент засобів ІГПР, яким притаманні унікальні лікувальні та профілактичні властивості за рахунок їх оригінального складу, дозволяє сформувати алгоритми застосування засобів ІГПР «Лакалут» в різних клінічних ситуаціях.
1. Огляд стоматолога — професійна гігієна порожнини рота.
2. Схема ІГПР (курс — 4 тижні):
Вранці:
Ввечері:
3. Повторний курс через 6–8 тижнів.
Між курсами щодня:
1. Огляд стоматолога — професійна гігієна порожнини рота.
2. Схема ІГПР (курс — 4 тижні):
Вранці:
Ввечері:
3. Повторний курс через 6–8 тижнів.
Між курсами щодня:
1. Огляд та обстеження у стоматолога.
2. Професійна гігієна порожнини рота та виконання призначень стоматолога щодо ІГПР (курс — 4 тижні):
Вранці:
Ввечері:
3. Повторний курс через 4–6 тижнів.
Між курсами щодня:
1. Огляд та обстеження у стоматолога.
2. Професійна гігієна порожнини рота та виконання призначень стоматолога щодо ІГПР (курс — 4 тижні):
3. Повторний курс при перших ознаках загострення.
4. Після одужання щодня (у періоді ремісії):
1. Огляд та обстеження у стоматолога.
2. Професійна гігієна порожнини рота та виконання призначень стоматолога.
3. Схема ІГПР (курс 4 тижні). Чистити зуби та полоскати ротову порожнину тричі на день (добу)
Вранці:
Ввечері:
4. Повторний курс через 4–6 тижнів.
Між курсами щодня:
1. Огляд та обстеження у стоматолога.
2. Професійна гігієна порожнини рота та виконання призначень стоматолога щодо ІГПР.
3. Схема ІГПР (курс 4 тижні).
Вранці та ввечері:
2. Повторний курс через 4–6 тижнів.
Між курсами щодня:
1. Огляд у стоматолога — професійна гігієна порожнини рота.
2. ІГПР (курс — 4 тижні):
Вранці:
Ввечері:
3. Повторний курс через 4–6 тижнів.
Між курсами щодня:
1. Огляд у стоматолога — професійна гігієна порожнини рота.
2. Схеми № 1, № 2 ІГПР (курс по 2 тижні):
Схема № 1, вранці та ввечері, перші 2 тижні:
Схема № 2, вранці та ввечері, наступні 2 тижні:
3. Повторний курс через 4– 6 тижнів.
Між курсами щодня:
У випадку появи підвищеної чутливості зубів до різноманітних подразників (курс 2 тижні):
Досвід кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця свідчить, що регулярне проведення професійної гігієни (1 раз на 6 міс.) у хворих на генералізований пародонтит початкового — І ступеню, а також індивідуальна гігієна порожнини рота за алгоритмами, що обґрунтовані клінічними особливостями перебігу захворювання, під щільним контролем стоматолога, дозволяє досягти ремісії на термін понад 2 роки.
Таким чином, спрямування системи освітніх, організаційних, медичних профілактичних заходів на підвищення стоматологічної гігієнічної культури населення є одним з реальних і дієвих шляхів підвищення ефективності профілактики захворювань пародонта у сучасних умовах.
ЛИТЕРАТУРА
1. Отчет о проведении международной научно-практической конференции «Эпидемиология основных стоматологических заболеваний» / / Стоматология. — 2004. — № 5. — С. 68–70.
2. Стан здоров’я населення України та результати діяльності галузі охорони здоров’я. 2002 р.— К., 2003.— 489 с.
3. Данилевский Н. Ф., Сидельникова Л. Ф., Ткаченко А. Г. Распространенность основных стоматологических заболеваний и состояние гигиены полости рта у населения различных регионов Украины (по обращаемости). / / Современная стоматология. — 2003. — № 3. — С. 14–16.
4. Данилевский Н. Ф., Антоненко М. Ю., Сидельникова Л. Ф. Мониторинг состояния гигиены полости рта взрослого населения Украины как медицинское обоснование планирования региональных программ профилактики (Сообщение 1). / / Современная стоматология. — 2005. — № 2. — С. 164–168.
5. Антоненко М. Ю. Методология донозологического мониторинга состояния гигиены полости рта и заболеваний пародонта населения в крупных промышленных городах Украины / / В сб.: Проблемы диагностики и коррекции состояния здоровья в напряженной экологической среде обитания. Материалы второй международной научной конференции «Донозология2006», Санкт-Петербург, 18–19 октября 2006 г. — С. 31 — 33.
