Використання антибактеріального препарату «Стоматидин» в комплексній терапії хворих щелепно-лицьового профілю

В. І. Остаповський, зав. відділенням щелепно-лицьової хірургії № 2 КЛ № 12 м. Києва

Застосування «Стоматидину» для лікування ряду стоматологічних захворювань в поліклінічних умовах має давній і позитивний результат. Широке застосування препарату достеменно виправдано і підтверджено рядом авторів, що займалися даною проблемою.

Необхідно відзначити, що застосування «Стоматидину» в умовах стаціонару має своє значення, так як однією з основних причин є незадовільна санація у пацієнтів з наявністю запальних процесів одонтогенного характеру, об’єму оперативних втручань та наявністю фіксуючих елементів в порожнині рота.

При цьому характерним є стрімкий розвиток грамнегативної та грампозитивної мікрофлори, а особливо дріжжеподібних грибів роду Candida (як albicans, так і tropics, cruseii), гриби роду Trichophytum, Hictoplasma, Microsporum.

В клініці спостерігались 42 пацієнти, у лікуванні яких застосовувався препарат «Стоматидин» компанії «Bosnalijek».

Група, в лікуванні якої застосувався препарат, нараховувала 22 особи чоловічої статі та 20 жіночої у віці від 16 до 65 років. В таблиці 1 приведено розподіл пацієнтів згідно діагнозу.

 

Таблиця 1

Діагноз Кількість хворих
Переломи щелеп 16
Післяопераційні хворі 16
Абсцеси ротової порожнини 10

 

Лікування хворих проводилось згідно стандартних методик, крім того використовувався «Стоматидин» як місцевий антисептик до оперативного втручання за 20–30 хвилин і на протязі періоду лікування згідно інструкції до застосування.

Супутня терапія включала антибіотики внутрішньом’язового введення, анальгетики, а при наявності абсцесу — його дренування. Ефективність лікування оцінювалась по результатах об’єктивного обстеження пацієнта та скаргах за наведеною шкалою.

 

Таблиця 2

1 бал Висока ефективність Відсутність клінічних проявів та суб’єктивних скарг на 3–5 добу 34
2 бала Помірна ефективність Стан, який характеризується як значне покращення на 3–5 добу 8

 

Паралельно проводилось бактеріологічне дослідження на 3–6 день застосування препарату, яке підтвердило об’єктивне обстеження та скарги пацієнтів.

Необхідно відзначити, що у 7 хворих, у яких не було виражених проявів загальної інтоксикації, призначення «Стоматидину» дозволило відмовитись від призначення системних антибіотиків. Слід зазначити, що епітелізація ран мала місце на 5 добу. В цілому під час застосування препарату побічних реакцій не було виявлено.

Висновок

  1. Застосування препарату «Стоматидин» в умовах стаціонару доцільно і економічно вигідно.
  2. Рекомендовано відмовитись від звичайних гігієнічних антисептичних препаратів на користь «Стоматидину».