Клініко-лабораторне обґрунтування застосування геля «Метрогіл Дента» у комплексному лікуванні генералізованого пародонтита у людей молодого віку

Л. Ф. Сідельникова, А. Г. Ткаченко, Національний медичний університет, Асоціація стоматологів України

Запально-дистрофічні процеси пародонта — одна з найскладніших проблем сучасної стоматології [1, 4, 9]. На сьогодні серйозне занепокоєння викликає те, що захворювання пародонта виявляються в 10–15% випадків в 13–16-річному віці. Частота генералізованого пародонтита збільшується з віком і досягає в 30–35 років 50–60% [7, 4].

Розвиток і протікання пародонтита у молоді має свої особливості. Захворювання виникає непомітно, на перших стадіях безсимптомно, в основному у вигляді початкового — І ступенів, що значно ускладнює своєчасну діагностику [5, 6]. Генералізований пародонтит виникає із сукупності дуже багатьох факторів. Та неабияке значення має вплив місцевих факторів, зокрема мікроорганізмів (мікрофлора зубного нальоту, зубо-ясенної кишені) [2, 3]. Враховуючи все це, для лікування генералізованого пародонтита у молоді поряд із загальним лікуванням велику увагу треба приділяти і препаратам місцевого застосування.

Матеріал і методи дослідження

Клінічне дослідження проводилось у 30 хворих на генералізований пародонтит віком від 17 до 25 років.

У 20 чоловік діагностували генералізований пародонтит початкового — І ступенів із симптоматичним катаральним гінгівітом; у 10 пацієнтів — генералізований пародонтит початкового — І ступенів із симптоматичним виразковім гінгівітом. Контрольну групу склали 30 молодих осіб із такими ж патологічними змінами у пародонті. Перед проведенням та після курсу лікування проводили клініко-лабораторні та рентгенологічні методи обстеження стану тканин пародонта.

Стан гігієни ротової порожнини оцінювали за індексом Грін-Вермільона (ОНІ-S) [5], кількісну оцінку запального процесу ясен проводили за допомогою індексу РМА (Parma, 1960) [5]. Для оцінки стану тканин пародонта використовували пародонтальний індекс ПІ [7]. Лабораторні дослідження включали цитологію, мікробіологію вмісту пародонтальних кишень; РАМ, еміграцію лейкоцитів за Ясиновським [2].

В основній і контрольній групах проводили комплексну терапію. У пацієнтів із симптоматичним катаральним гінгівітом місцеву терапію починали із знеболення слизової оболонки порожнини рота; далі усувалися місцеві подразнюючі фактори. Після проводили інстиляцію в пародонтальні кишені та аплікацію на ясна геля «Метрогіл Дента» на 10–20 хвилин протягом 4–5 сеансів на весь час лікування. Пацієнти вдома на ніч після чистки зубів робили аплікацію геля на ясна.

Хворим із симптоматичним виразковим гінгівітом проводили місцеве лікування, також починаючи із знеболення, потім проводилася некролітична терапія із застосуванням протеолітичного ферменту терилітину з мікроцидом у вигляді інстиляцій в пародонтальні кишені. Після очищення раньової поверхні накладали аплікацію на ясна — гель «Метрогіл Дента», а в контрольній групі — мазь календули на 15–25 хвилин, курсом 5–7 процедур. Додому призначалися аплікації мазі або геля після чистки зубів на ніч.

Результати лікування генералізованого пародонтита початкового — І ступенів із симптоматичним катаральним гінгівітом

Курс застосування геля «Метрогіл Дента» в комплексному лікуванні генералізованого пародонтита становив 4–5 процедур. Після 2–3 інстиляцій в пародонтальні кишені «Метрогіл Дента» пацієнти відмічали зменшення больових відчуттів, кровоточивості ясен, виділення із кишень. Аналогічні зміни відбулися і в контрольній групі, але через 4 сеанси. Покращення стану тканин пародонта пов’язано багато в чому із усуненням місцевих подразників. Гігієнічний індекс до лікування оцінювали як «незадовільний» (табл. 1), після лікування він значно поліпшувався. Різниця значень індексу РМА до лікування та після в основній групі становила 18%, тоді як в контрольній лише 15%. Покращилися показники і пародонтального індексу. Кількість зруйнованих лейкоцитів зменшилось майже вдвічі (151,5 — до лікування і 78,7 — після). Збільшилася кількість живих нейтрофілів, лімфоцитів.

Таблиця 1

Результати лікування генералізованого пародонтита початкового — І ступенів із симптоматичним катаральним гінгівітом

Індекси Основна група Контрольна група
до лікування після лікування до лікування після лікування
ОНІ-S 1,76 0,23 1,78 0,32
РМА, % 38% 20% 39% 24%
ПІ 1,62 0,22 1,65 0,52

При мікроскопічному дослідженні вмісту пародонтальних кишень було відмічено зникнення патогенних форм мікроорганізмів — трихомонад, дріжджеподібних грибів та інших. Залишилася лише сапрофітна мікрофлора. Пацієнтам основної групи для досягнення позитивного ефекту лікування потрібно було 4–5 інстиляцій, а в контрольній групі — 5–6 інстиляцій. Всі пацієнти відмічали свіжість у роті після застосування геля «Метрогіл Дента».

Результати лікування генералізованого пародонтита початкового — І ступенів із симптоматичним виразковим гінгівітом

Через 1–3 доби після початку терапії у хворих основної групи нормалізувалася температура тіла, покращився загальний стан, значно зменшились інтоксикація, запалення слизової оболонки ясен. Виразки звільнились від некротичного нальоту, почалася епітелізація. У контрольній групі покращення відбулося через 2–4 доби. Гігієнічний індекс із «незадовільного» до лікування став «добрим» після лікування. В основній групі різниця індексу РМА до лікування і після становила 24% у той час, як в контрольній — 21%. Значно покращився стан тканин пародонта (табл. 2). Для повної епітелізації виразкових поверхонь в основній групі необхідно було 6–7 сеансів, в контрольній — 7–8.

Таблиця 2

Результати лікування генералізованого пародонтита початкового — І ступенів із симптоматичним виразковим гінгівітом

Індекси Основна група Контрольна група
до лікування після лікування до лікування після лікування
ОНІ-S 1,98 0,45 1,96 0,5
РМА, % 46% 22% 46% 25%
ПІ 3,9 0,25 3,9 0,38

При цитологічному дослідженні відмічалось значне зменшення (майже в 2 рази) зруйнованих нейтрофільних гранулоцитів, фагоцитарна активність нормальних лейкоцитів зросла в 1,6 рази. З’явилися лімфоцити, молоді епітеліальні клітини. Відмічалося зменшення нейтрофілів до одиничних клітин різного ступеня зрілості. Значно зменшилась кількість патогенної мікрофлори.

І ці зміни до кращого, треба ще раз зазначити, в основній групі відбулися протягом меншого терміну лікування, ніж в контрольній.

Висновок

Використання гелю «Метрогіл Дента» у лікуванні генералізованого пародонтита у людей молодого віку для місцевого застосування виявилося досить ефективним, що підтверджено позитивними клініко-лабораторними показниками. Як в основній, так і в контрольній групах досягнена нормалізація патологічного процесу в тканинах пародонта, але в основній групі позитивний результат був досягнений за менший термін лікування (на 20–25%). Для пролонгації дії гель «Метрогіл Дента» доцільно використовувати не тільки в клініці, а й в домашніх умовах. Все вищесказане спонукає до широкого застосування геля «Метрогіл Дента» в комплексному лікуванні генералізованого пародонтита у молодих людей.

Література

  1. Данилевський М. Ф., Борисенко А. В. Заболевания пародонта.— К.: Здоров’я, 2000.— 340–346 с.
  2. Іванов В. С. Заболевания пародонта.— Москва, 1998. — 46–51 с.
  3. Данилевский М. Ф. Систематика болезней пародонта.— Вісник стоматології.— 1994.— № 1.— 16–22 с.
  4. АСУ. Матеріали І (VIII) з’їзду АСУ.— Київ, 1999.— 248–262 с.
  5. Хоменко Л. О. та співавтори. Стоматологічна профілактика у дітей.— Київ, 1993.— 51 с.
  6. Вишняк Г. Ф. Генерализованные заболевания пародонта.— Киев, 1999.— 120–124 с.
  7. Бенюмова І. А. Цитологическая картина выделений из патологических карманов при пародонтозе до и после лечения.— Вопросы патогенеза, клиники и лечения пародонтоза.— К., 1962.— 154–165 с.
  8. Данилевский М. Ф., Вишняк Г. Ф., Политун А. М. Пародонтология детского возраста.— К.: Здоров’я, 1981.— 184–202 с.