Логотип журнала "Провизор"








ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ І НЕІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ: ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ І ТЕНДЕНЦІЇ
Другие статьи из раздела: Обзоры
Статья
№ 03'2013 Чем и как лечить геморрой у женщин
№ 03'2013 Симптоматика, диагностика и лечение экземы
№ 03'2013 Препараты для потенции – благо цивилизации
№ 03'2013 Новый вирус гриппа является устойчивым к лечению
№ 15'2011 Август – месяц отрывания голов
№ 13'2011 Призрак ЭКОЛИ бродит по европе
№ 12'2011 Будущее антимикробной терапии: принципиально новые классы антимикробных препаратов
№ 12'2011 ФИЛАДЕЛЬФИЙСКИЙ ЭКСПЕРИМЕНТ
№ 12'2011 Оральные контрацептивы наносят удар по венам
№ 12'2011 Антимикробная терапия острого среднего отита: результаты плацебо контролируемого исследования


ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ І НЕІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ: ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ І ТЕНДЕНЦІЇ

О.Б. Блавацька,
канд. фарм. наук, доцент,
Львівський національний
медичний університет
імені Данила Галицького


Відкриваючи форум, генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен у своїй доповіді зазначила, що неінфекційні захворювання визнані ВООЗ головним «вбивцею» у всьому світі, саме вони є причиною майже 70 % смертей. Серед цих захворювань найбільшу питому вагу мають чотири групи: серцево-судинні, онкологічні, діабет і хронічні захворювання органів дихання.

Експертами ВООЗ доведений тісний взаємозв’язок неінфекційних захворювань з умовами і способом життя та загальновизнаними факторами ризику. Окрім того, встановлена можливість ефективної профілактики неінфекційних захворювань за умови контролю цих факторів. Все це підкреслює обґрунтованість і необхідність організації активної продуманої боротьби з неінфекційними захворюваннями на національному, регіональному і глобальному рівнях.

Саме «модернізація» життя суттєво сприяє підвищенню ризиків виникнення і поширення неінфекційних захворювань, які супроводжуються зростаючою потребою хронічної допомоги і догляду не лише щодо основної хвороби, але, у тому числі, і психічного здоров’я. Битва за контроль неінфекційних захворювань докорінно різниться від звичної боротьби з численними інфекціями, вона вимагає масової, тривалої і дорогої допомоги, що загрожує платоспроможності навіть найбагатших систем охорони здоров’я. Тому профілактика, безумовно, найкращий вибір.

Далі Маргарет Чен наголосила, що протягом тривалого часу охорона здоров’я підкреслювала потребу співпраці з іншими секторами, особливо для профілактики. Зараз окремі з них стали на протилежні позиції (алкоголь, тютюн, мережі швидкого харчування «фастфуд», супермаркети з дешевим, але несприятливим для здоров’я товаром). Містам необхідні проекти, що заохочують людей ходити пішки чи їздити на велосипеді, дітям необхідні безпечні місця для фізично-активних ігор. Недопустимо виробляти, агресивно рекламувати і глобально просувати на ринок продукти і товари, котрі шкодять здоров’ю споживачів, особливо дітей.

Економічний розвиток і розвиток здоров’я суспільства — зовсім не те саме. Економічне зростання покращує стан здоров’я тільки у випадку правильної соціально направленої політики, яка розглядає наслідки прогресу для здоров’я людей. Який може бути сенс у економічних здобутках модернізації чи прогресу, коли вони перекреслюються затратами на медичну допомогу, втраченою працездатністю, передчасною смертю від хвороб, що можуть бути відвернуті?

Маргарет Чен ще раз наголосила, що ні дорогі медикаменти, ні пристрої чи технології не зможуть відвернути загрозливі наслідки відмови від природних речей — лише розумна і далекоглядна політика урядів і свідомі дії кожної людини.

У своїй доповіді на відкритті конференції міністр охорони здоров’я і соціального розвитку РФ Тетяна Голікова зазначила, що незважаючи на сумне лідерство неінфекційних захворювань у структурі смертності, за оцінками ВООЗ, 9,1 млн. смертей щорічно можна відвернути. І хоч існує реальна нерівність у сферах профілактики, боротьби і лікування неінфекційних захворювань у різних країнах, проте в рамках програм міжнародної допомоги у світовому масштабі на боротьбу з ними виділяється лише 3% ресурсів. Тому необхідно скоординувати зусилля, створити механізми міжнародної кооперації у боротьбі з неінфекційними захворюваннями та зорієнтувати національні системи охорони здоров’я на їх попередження і контроль.

Підходи до боротьби з неінфекційними захворюваннями повинні визначатися, виходячи з причин їх виникнення. Особливістю цих захворювань є те, що більшість факторів ризику залежать від навколишнього природного середовища, соціального оточення і способу життя людини. Проблема країн з низьким і середнім рівнем доходів не тільки у нестачі фінансових ресурсів, але і в організації системи охорони здоров’я. Щоб переломити тренд росту неінфекційних захворювань, необхідні організація масових профілактичних програм, формування звички до здорового способу життя і переорієнтація охорони здоров’я на роботу зі здоровими людьми. І чи не найзначущіша складова боротьби і попередження неінфекційних захворювань – людський фактор, а саме розуміння цінності здоров’я і механізмів його збереження. Критичним фактором стають психічне здоров’я і реабілітація після перенесених захворювань.

Незважаючи на різні соціально-економічні і культурні умови, Тетяна Голікова виділила декілька спільних моментів для організації профілактики і контролю неінфекційних захворювань:

  • міжсекторальність боротьби (участь сфери освіти, охорони праці, промисловості і сільського господарства, екології, фізкультури і спорту, ЗМІ при лідерстві охорони здоров’я);
  • залучення громадських організацій, приватного бізнесу під посиленою увагою уряду;
  • посилення профілактичної складової охорони здоров’я (стандарти профілактики, стандарти управління здоров’ям, алгоритм роботи зі здоровими людьми);
  • включення здоров’я до базових цінностей людини і створення умов для ведення здорового способу життя.

Далі міністр зупинилась на здобутках і досвіді з даної проблеми Росії, де здоров’я оголошене державним пріоритетом і реалізуються масштабні програми, направлені на зниження смертності від неінфекційних захворювань і на здоровий спосіб життя. Це, зокрема, національний проект «Здоровье» (2005), спеціальні програми удосконалення медичної допомоги при серцево-судинних і онкологічних захворюваннях (2008), інформаційнокомунікаційна програма «Здоровая Россия» (2009), перехід до взаємодії «лікар–здорова людина» і відкриття центрів здоров’я (2010). Як результат за 2009-2010 роки, за даними МОЗ РФ, на 3% зросла кількість людей, мотивованих вести здоровий спосіб життя.

В Росії розроблений особливий підхід до формування єдиного профілактичного середовища за участі не лише профільного, а й усіх інших міністерств і відомств. У рамках російського національного проекту «Здоровье» виділено спеціальний напрямок – формування здорового способу життя. Цей досвід, зокрема створення 502 центрів здоров’я для дорослих і 193 для дітей та підлітків, був високо оцінений міжнародним співтовариством.

Центри здоров’я – це інфраструктура з формування здорового способу життя. Їх завдання – профілактична і роз’яснювальна робота, перевірка здорових людей на фактори ризику і розробка індивідуальних рекомендацій зі збереження здоров’я і запобігання захворювань. Здоровий спосіб життя введений в порядок денний російських національних ЗМІ.

На найближчі два роки в Росії запланована масштабна комплексна програма модернізації ОЗ, на яку з федерального бюджету має бути виділено близько 16 млрд. доларів США. Пріоритетом програми поставлене зниження показників смертності і захворюваності за причинами-лідерами серед неінфекційних захворювань.

За результатами форуму і конференції прийнята декларація, яка стане платформою, здатною змінити основний вектор розвитку охорони здоров’я у світі з лікувального на профілактичний: взаємодію «лікар– хворий» на «лікар–здорова людина» з метою зберегти здоров’я і запобігти захворюванням. Тобто визначальним у охороні здоров’я повинен стати профілактичний напрямок.

Московська декларація буде покладена в основу обговорення на зустрічі високого рівня в рамках спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН, котра має відбутися у вересні цього року в Нью-Йорку.

Безперечно заслуговує на увагу той факт, що у цьогорічному посланні Президента України до Верховної Ради «Модернізація України – наш стратегічний вибір» одними з основних кроків на шляху реформування системи охорони здоров’я визначені розроблення і ухвалення Національного проекту «Здорова нація», забезпечення профілактичного спрямування охорони здоров’я та переорієнтування традиційної системи ОЗ на посилення профілактичної складової.

http://www.provisor.com.ua






© Провизор 1998–2017



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика