Логотип журнала "Провизор"








Десяті Данилевські читання: актуальні питання ендокринної патології під кутом зору лікарів та науковців
Другие статьи из раздела: События
Статья
№ 15'2011 Охота за инвестором
№ 15'2011 ГЛАВНОЕ СОБЫТИЕ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ — МЕЖДУНАРОДНЫЙ ФОРУМ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ ИНДУСТРИИ PHARMCOMPLEX–2011
№ 14'2011 Искусство торговой войны
№ 13'2011 Аптека VS Производитель без секундантов
№ 13'2011 Инновации в окопах
№ 12'2011 Ее Величество Фармация
№ 11'2011 Участники Второго всеукраинского конкурса рисунка среди детей с сахарным диабетом отпраздновали победу на площади Независимости
№ 11'2011 УКРАИНСКАЯ ШКОЛА ЭНДОКРИНОЛОГИИ: ПАЦИЕНТ - ВНИМАНИЯ
№ 11'2011 ВОЗ против фальши
№ 10'2011 Международный форум фармацевтической индустрии


Десяті Данилевські читання: актуальні питання ендокринної патології під кутом зору лікарів та науковців

3–4 березня у Харкові відбулися вже ювілейні «Десяті Данилевські читання». Ця конференція традиційно проводиться провідним ендокринологічним та найстарішим науково-дослідницьким закладом країни – ДУ «Інститутом проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМНУкраїни», м. Харків. У роботі конференції взяли участь близько 500 лікарів (ендокринологів, терапевтів, хірургів, невропатологів, педіатрів, сімейних лікарів) та науковців (патофізіологів, патоморфологів, хіміків, фармакологів, клініцистів) із 23 областей України, м. Києва та Севастополя, АР Крим, Санкт-Петербургу, Іжевська, Смоленська (Росія), Мінська (Білорусія), Софія (Болгарія)

Цьогорічні «Десяті Данилевські читання» — непересічна подія не тільки для Харкова, а й для всієї медичної спільноти нашої країни, адже ці читання стали ювілейними, окрім того, у рамках конференції проводився окремий семінар з пошуку нових молекул для корекції ендокринних порушень, що має безпосереднє відношення до розробки нових лікарських засобів.

Історична довідка

Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМНУкраїни засновано в м. Харкові в листопаді 1919 року як Органотерапевтичний інститут. Створення інституту стало результатом розвитку наукових ідей його засновника і першого директора, вченого із світовим ім’ям — академіка Василя Яковича Данилевського. З цього часу почався розвиток вітчизняної ендокринології.

Одним із етапів розвитку Інституту стало заснування в 1927–1928 роках його ендокринологічної клініки, яка стала першим в країні та третім у світі (після Берліна та Праги) ендокринологічним стаціонаром, де були закладені основи діагностики та лікування ендокринних захворювань.

В 1927 р., вперше в СРСР, у лабораторії інституту, що очолював проф. Л. Г. Ейнгорн, було розроблено і впроваджено у виробництво метод масового одержання інсуліну, що дало можливість не тільки забезпечити інсуліном нашу країну, але й експортувати його в інші держави. Ще через декілька років Інститут виробляв вже 28 органопрепаратів і 12 гормональних лікарських засобів — адреналін, дийодтирозин, метилтестостерон, тиреоїдин, фолікулін та ін., деякі з них і сьогодні випускаються фармацевтичною промисловістю. В інституті було синтезовано препарати: бутамід, цикламід, хлорцикламід, хлорізопропамід, які у 1959–1965 рр. випускались серійно. Вже в часи незалежності України була створена вітчизняна технологія виробництва найбільш ефективного сульфаніламідного гіпоглікемічного засобу другої генерації — глібенкламіду. Усього за час існування Інституту розроблено і впроваджено у хіміко-фармацевтичну промисловість понад 120 лікарських засобів. Інститут й понині залишається потужним інтелектуальним центром країни зі створення препаратів та лікування ендокринних захворювань.

На початку засідання до гостей та учасників конференції звернувся Юрій Караченцев, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, директор ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України». Він привітав присутніх з початком роботи десятих ювілейних Данилевських читань, які стали вже традиційним зібранням лікарів та науковців. Співробітники інституту доклали багато зусиль, щоби цьогорічні читання були цікавими і ікарям-практикам і науковцям, які працюють в царині фундаментальних досліджень.

Провідні ендокринологи України підкреслили, що в нашій країні тільки за офіційними даними на цукровий діабет другого типу страждають 1,2 млн. чоловік. Загрозливою ця цифра виглядає ще і з тієї причини, що захворювання характеризується високою частотою ускладнень, здатних призвести до інвалідності. Для хворого це означає втрату працездатності, зміну способу життя, можливі психологічні та психосоціальні проблеми.

Нонна Кравчун, заслужений лікар України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України» впевнена, що підходи до лікування хронічних діабетичних ускладнень повинні бути комплексними. Адже цукровий діабет — складне захворювання, яке потребує комплексного підходу. І такий підхід повинен включати в себе не тільки ранню профілактику (впровадження інформаційно-просвітницьких програм щодо здорового способу життя і раціонального харчування, навчальних програм для груп ризику — людей з метаболічним синдромом та ожирінням), але й якісне своєчасне медикаментозне лікування виявленого діабету та його ускладнень, доцільність застосування бенфотіаміну (препарату, похідного від тіаміну) для лікування ускладнень цукрового діабету. Зокрема, Н. Кравчун відзначила, що бенфотіамін зменшує вираженість апоптозу в результаті гіперглікемії, подавляє накопичення продуктів гліколізу.

Справжнє «ноу-хау» боротьби зі старінням представив у доповіді Володимир Хавінсон, член-кореспондент РАМН, професор, доктор медичних наук, директор Санкт-Петербурзького інституту біорегуляції і геронтології СЗО РАМН. Концепцію пептидної біорегуляції старіння Хавінсон розробив разом зі своїм другом і соратником професором В’ячеславом Морозовим 70-ті роки на базі Лабораторії біорегуляції Військово-медичної академії імені С. М. Кірова. Дослідники виходили з того, що старіння — хронічний стрес, розтягнутий у часі, протягом якого відбувається поступове зношування систем організму.

Один з основних показників старіння — зниження синтезу білка. Вчені вважали, що відновити його до рівня норми можливо за допомогою пептидних біорегуляторів.

Володимир Хавінсон

В. Хавінсон і В. Морозов знайшли найбільш прийнятний спосіб підтримки природного вироблення пептидів організмом в необхідній йому кількості, створивши оригінальну технологію виділення ендогенних регуляторів (пептидів) з таких саме за структурою, як у людини, тканин молодих здорових тварин. У численних експериментах показано, що застосування пептидних біорегуляторів призводить до достовірного збільшення середньої тривалості життя тварин на 30–40 %.

«Методами скринінгу ми визначили склад молекул, які є активним центром екстрактів з тваринної сировини. Як відомо, молекули пептидів побудовані з α-амінокислот. А біологічну активність пептиду визначають 2–4 амінокислоти. Ми їх виділили, синтезували й отримали короткі пептиди. Короткі пептиди — основні регулятори синтезу білка в організмі. Розроблено новий практичний напрямок у медицині — біорегулююча терапія. Встановлено основні механізми передчасного старіння. Впроваджено в практику комплексну систему діагностики генетичної схильності до розвитку вікової патології. Зменшивши молекулярну масу пептидів (укоротивши їх), ми тим самим підвищили їхню ефективність і звели до нуля можливість побічної дії або ускладнень. Вони точніше потрапляють у ціль, краще включаються в роботу клітин, дешевші у виробництві й ми можемо зробити їх стільки, скільки необхідно. Будь-якій людині після 40–50 років досить одного – двох курсів на рік, щоб підтримати життєво-важливі функції свого організму. В експериментах було показано, що застосування геропротекторів збільшувало середню тривалість життя тварин на 30–40%, при цьому тварини доживали до своєї видової межі тривалості життя», — відмітив професор В. Хавінсон.

Інститут першим у Європі ввів у практику генетичні паспорти. Сьогодні тут проводять молекулярно-генетичний аналіз на схильність до діабету, атеросклерозу, інфаркту, онкозахворювань, хвороби Альцгеймера та ін. За результатами досліджень призначається профілактичне (коригуюче) лікування, що знижує ризик можливих захворювань. Інноваційні дослідження під керівництвом В. Хавінсона з пошуку пептидів-регуляторів старіння високо оцінені зарубіжними колегами, зокрема вперше за всю пострадянську історію, проф. Хавінсона обрано віце-президентом Європейського товариства геріатрії та геронтології. В. Хавінсон підкреслив, що видова межа життя людини — 110–120 років. Статистика, в якій згадується середня тривалість життя російських чоловіків — 59 років, а жінок — 72 роки, насправді говорить не про біологічну тривалість життя — це цифри, що враховують дитячу смертність, смерть у ДТП, алкогольні отруєння і т. д. А біологічно людина живе зараз до 70–75 років. Тобто організм не використовує 40-річний біологічний резерв, а подовжити життя сучасних людей розробленими методами можливо лише за умов, якщо відносно здорова людина дотримувалася правильного способу життя і не мала таких згубних звичок, як паління тютюну, алкоголь, неправильне харчування, наркотики тощо.

Володимир Паньків

Володимир Паньків, заслужений лікар України, зав. відділом профілактики ендокринних захворювань Українського центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, зосередив увагу лікарів-практиків на методах компенсації у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Попри те що з’являються нові технології і лікарські препарати, удосконалюються методи діагностування і лікування ЦД, він однаково залишається дуже небезпечним захворюванням, що скорочує тривалість життя хворих на 10–30 %. У нас зареєстровано понад 1,1 млн. хворих на цукровий діабет, що становить 2,4 % населення країни. Поки що офіційний показник нижчий, ніж у багатьох європейських країнах, але навряд чи це може заспокоювати.

«Хворим слід призначати лікування, зважаючи на принципи доказової медицини, а це насамперед застосування лікарських препаратів, в ефективності яких упевнені як і лікар, так і пацієнт. Зокрема, не слід відмовлятися від препаратів, ефективність яких доведена протягом багатьох десятиліть», — переконаний В. Паньків. Він звернув увагу присутніх лікарів на ефективність препаратів «Діабетон МR» та «Метформін» у хворих на ЦД 2 типу та висвітлив досвід його застосування навіть у максимальних дозах 120 мг. В. Паньків акцентував увагу лікарів на комплаєнтності хворих на ЦД 2 типу при призначенні пероральних цукрознижуючих препаратів, необхідності враховувати рівень глікемії, супутні хвороби, спосіб життя хворого (рівень фізичного навантаження, харчування, вживання алкоголю), конституцію та масу його тіла тощо. В. Паньків також акцентував увагу лікарів на визначенні С-пептиду у сироватці крові як маркеру функції — клітин острівків Лангерганса підшлункової залози.

Борис Маньківський, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри діабетології Національної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, запропонував присутнім фахівцям підходи до терапії ЦД 2 типу, його ускладнень. Зокрема, він зауважив, що з таким ускладненням як діабетична нейропатія стикаються 20–54 % діабетиків, тож вона заслужено вважається найпоширенішим ускладненням ЦД. Серед препаратів, що добре зарекомендували себе в клініці Б. Маньковський також назвав «Діабетон МR».


Борис Маньківський

Вікторія Ліпсон

Федір Яременко


У рамках «Данилевських читань» вперше відбувся й науковий симпозіум, присвячений пошуку нових засобів для корекції ендокринних порушень, під головуванням Вікторії Полторак, доктора медичних наук, професора, керівника експериментального відділу та Федора Яременка, канд.хім. наук, провідного наукового співробітника відділу синтезу антидіабетичних засобів, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України».

Дмитро Ковальський

У рамках симпозіуму прозвучала доповідь Дмитра Ковальського, представника провідної вітчизняної хімічної компанії «Enamin» (Київ), яка спеціалізується на тонкому органічному синтезі та співпрацює з провідними фармацевтичними компаніями світу, зарубіжними університетами тощо. Д. Ковальський розповів про стратегію пошуку та відбору лікоподібних молекул, адже компанія вже має у власному банку сполук понад 2,5 млн оригінальних сполук. Для проведення комп’ютерного скринінгу молекул було створено спеціальний відділ, яким і керує Д. Ковальський. Одним з успішних досліджень, — словами Д. Ковальського, став пошук інгібіторів білків-інтеграз ВІЛ. Група дослідників компанії застосовує сучасні методи високопродуктивного скринінгу та синтезу сполук на рівні кращих світових компаній.

Вікторія Ліпсон, д-р хім. наук, професор, керівник відділу синтезу антидіабетичних засобів, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України», доповіла про пошук антидіабетичних засобів на основі сполук-інгібіторів 11β-гідроксистероїд-дегідрогенази типу І (11β-HSD1). Цей напрямок є дуже перспективним та цікавить дослідників багатьох наукових груп світу, що ведуть пошук засобів для корекції метаболічного синдрому при СД. Створення такого препарату дозволить блокувати негативні ефекти ендогенного кортизолу та подальше прогресування ожиріння, тому фермент 11β-HSD1 жирової тканини є привабливою біомішенню для пошуку засобів, які блокують його активність. В. Ліпсон представила перспективні класи речовин потенціальних інгібіторів 11β-HSD1, що були включені до комп’ютерного скринінгу.

Тему застосування молекулярного докінгу інгібіторів 11β-HSD1 в своїй доповіді порушила Марина Красовська, науковий співробітник ДНУ «НТК Інституту монокристалів НАН України», яка представила математичну модель та алгоритм процедури віртуального скринінгу.

Федір Яременко, канд. хім. наук, представив дослідження із пошуку похідних естрогенового ряду тропних до α— та β—естрогенових рецепторів.

Микола Горобець, провідний науковий співробітник ДНУ «НТК Інституту монокристалів НАН України», торкнувся теми розмаїття оригінальних синтетичних молекул для пошуку нових лікарських засобів та використання сучасних комп’ютерних технологій для оптимізації структури та досягнення поставленої мети.

У ході конференції в доповідях учасників було висвітлено актуальні питання діабетології, тиреопатології, проблем репродуктивної функції, захворювань епіфізу, подано сучасні аспекти патології надниркових залоз, тимуса, остеопорозу, підходи до вдосконалення ендокринологічної допомоги населенню України.

Завершилися «Десяті Данилевські читання» підбиттям підсумків роботи, прийняттям резолюції та врученням дипломів, грошових премій авторам кращих наукових праць.

Руслан Редькін

http://www.provisor.com.ua






© Провизор 1998–2017



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика