|
ДИСЦИПЛІНИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЕКОНОМІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ В СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИБ. П. ГРОМОВИК, професор кафедри організації і економіки фармації та технології ліків, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Провідною концепцією організації та розвитку фармацевтичної освіти є концепція неперервної освіти, тобто навчання фахівця впродовж усього його професійного життя. В неперервній фармацевтичній освіті виділяють два організаційні етапи: підготовка фахівця та неперервний фаховий розвиток Підготовка фармацевтичного фахівця включає періоди додипломної підготовки та первинної спеціалізації (інтернатури). Неперервний професійний розвиток це період післядипломної освіти та підготовки, який починається після завершення первинної спеціалізації та продовжується впродовж усієї фахової діяльності кожного фармацевтичного спеціаліста. У процесі неперервної фармацевтичної освіти додипломна підготовка провізорів за організаційноекономічним спрямуванням здійснюється за такими дисциплінами як «Етика і деонтологія у фармації», «Організація та економіка фармації», «Фармакоекономіка», «Медичне та фармацевтичне товарознавство», «Менеджмент та маркетинг у фармації», «Належні практики у фармації», «Комп’ютерні технології у фармації», «Охорона праці в галузі», «Фармацевтичне правознавство». В свою чергу, складовою первинної спеціалізації є курс «Організація, управління та економіка фармації», а післядипломної підготовки «Управління та економіка фармації», в окремих розділах яких у тому чи іншому обсязі висвітлюються питання попередніх дисциплін. На нашу думку, вивчення зазначених вище навчальних дисциплін і курсів повинно ґрунтуватися на дидактичних принципах наступності, перспективності, спадкоємності та випереджаючої підготовки фахівців, які забезпечують неперервність і цілісність набуття організаційноекономічних знань. Під наступністю розуміється встановлення зв’язків між попередніми та новими дисциплінами (курсами) організаційно-економічного спрямування, взаємодія попередніх і нових знань з метою побудови системних і глибоких навичок, послідовність і системність навчального матеріалу, зв’язок і узгодженість етапів неперервного освітнього процесу, єдність формального та неформального навчального процесу, забезпечення внутрішньо дисциплінарних зв’язків між окремими етапами навчання. Перспективність це обізнаність професорсько-викладацького складу додипломної ланки освіти з програмами та дидактикою курсів організаційно-економічного спрямування в періоди первинної спеціалізації (інтернатури) та неперервного професійного розвитку.
Навчальні програми повинні представляти собою сукупність певним чином структурованих знань і навиків відповідно до галузевих стандартів кваліфікаційних характеристик фахівців, наукових і практичних досягнень медичної та фармацевтичної науки, техніки та технології, оволодіння якими забезпечує продовження освіти або здобуття кваліфікації, що дозволяє зайняти певну посаду. На цьому фоні одним із важливих і постійних завдань є забезпечення випереджаючої підготовки фахівців, тобто більшої гнучкості та оперативності в реагуванні на ті зміни, які відбуваються як у фармацевтичній галузі, так і в зовнішньому її середовищі. Необхідно мінімізувати часовий інтервал між системою неперервної фармацевтичної освіти та зміною умов функціонування практичної фармації. Підготовка провізорів за організаційно-економічним спрямуванням має здійснюватися з використанням сучасних парадигм вищої освіти: андрогогічної, комунікативної та аксеологічної. Андрагогічна парадигма парадигма навчання та освіти дорослої людини, яка усвідомлює свої потреби, зокрема освітні, та здатної свідомо задовольнити їх у своїй діяльності. Основне положення андрагогіки, на відміну від традиційної педагогіки, полягає в тому, що провідну роль в процесі навчання відіграє не той, хто навчається, а той, кого навчають. Функцією навчального процесу в цьому випадку є надання допомоги суб’єкту навчання у виявленні, систематизації, формалізації особистого досвіду, коригуванні та поповненні його знань і навичок. Андрагогіка змінює пріоритетність методів навчання. Вона замість лекцій переважно передбачає практичні заняття, здебільшого експериментального характеру, дискусії, ділові ігри, кейси, вирішення ситуаційних завдань та конкретних практичних проблем. Важливим є індивідуалізація навчання через досвід суб’єктів навчання та ситуативна, а не абстрактна доказовість. Андрагогічна модель навчання має посісти одне з гідних місць у неперервній фармацевтичній освіті не лише на етапі неперервного фахового розвитку, але й на етапі підготовки фахівця, позаяк студенти та провізори-інтерни за віковою психологію знаходяться в стані юності, що переходить у дорослість. Проте на сьогодні вища фармацевтична освіта реалізується лише через одну парадигму – педагогічну, тобто через використання традиційної педагогіки, орієнтованої за своєю суттю на загальноосвітню школу, на отримання освіти дітьми, нездатними ще усвідомити свої потреби та того, що освіта реалізує одну з їх особистих фундаментальних життєвих потреб. Андрагогічна парадигма навчання в системі неперервної фармацевтичної освіти можлива через досягнення двох основних цілей Болонського процесу: забезпечення зрозумілості освітянських кваліфікацій та підвищення якості фармацевтичної освіти на основі збереження національних освітянських надбань і їх взаємозбагачення шляхом подальшої інтенсифікації студентської та викладацької мобільності, а не через абсолютизацію до абсурду інструментарію для досягнення зазначених цілей.
При опрацюванні дидактичних матеріалів варто виходити з принципів модульності та мінімізації звернення студента чи слухача до додаткових джерел інформації. Обов’язковими елементами видань мають стати контрольні питання, практичні завдання та алгоритми їх вирішення, тести для самоперевірки та модульні підсумкові тестові контролі, тлумачні словники. Підвищення якості підготовки провізорів забезпечується з запровадженням дидактично орієнтованих формальних і неформальних інформаційно-комунікаційних технологій навчання (зокрема, дистанційного) в систему фармацевтичної освіти, що максимально сприятиме наближенню системи неперервної освіти до потреб провізора. Концепція комунікативної парадигми передбачає спілкування та взаємне вдосконалення групи осіб із однієї предметної області (в нашому випадку з дисциплін організаційно-економічного спрямування), приблизно однакових за рівнем розвитку. В процесі взаємного спілкування відбувається обмін інформацією, знаннями та вміннями, вдосконалення майбутніх фахівців. На етапі підготовки фармацевтичного фахівця це реалізується семінарами, участю в роботі студентських наукових гуртків, виступами на відповідних конференціях. На етапі неперервного професійного розвитку комунікативна модель навчання реалізується участю в науковопрактичній конференції, симпозіумі, з’їзді, конгресі, засіданні професійної асоціації як із доповіддю, так і без доповіді. Акмеологічна парадигма орієнтує освітній процес на допомогу суб’єкту навчання в досягненні вершини його можливостей, у найповнішій реалізації ним потенціалу своєї особистості. Відповідно до цієї парадигми в процесі навчання фармацевтичному фахівцю варто надати максимальну допомогу в розкритті його індивідуальності, реалізації потенційних можливостей, допомогу підійнятися на власну вершину. Такий підхід із дисциплін організаційно-економічного спрямування має яскраво виражену творчу спрямованість і знаходить застосування в проведенні спільних наукових досліджень науковими та практичними фармацевтичними фахівцями, які реалізуються у вигляді наукових статей, наукових і навчальних видань, галузевих методичних рекомендацій, інформаційного листка, раціоналізаторської пропозиції та в підготовці наукових кадрів за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи з середовища практичних працівників. Сучасні парадигми навчання особливо важливі в контексті наказу МОЗ України від 07.07.2009 р. № 484 «Про затвердження Змін до Положення про проведення іспитів на передатестаційних циклах», яким запроваджена шкала значень різних видів діяльності провізорів у період між передатестаційними циклами. Відповідно до цього наказу, до складання атестаційного іспиту на категорію будуть допускатись тільки ті провізори, які не лише успішно виконали програму передатестаційного циклу, але й набрали впродовж п’ятирічного періоду після останньої атестації необхідну кількість балів внаслідок навчання на циклах тематичного удосконалення та/або за дистанційною формою навчання в закладах (на факультетах) післядипломної освіти, участі в різних науково-практичних форумах, публікації друкованих робіт тощо. Викладений вище теоретичний аналіз дозволяє зробити висновок про багаторівневість інтеграційних процесів стосовно дисциплін і курсів організаційно-економічного спрямування, що повинно проявлятися в змістовній цілісності (наступності, спадкоємності, перспективності та випередженні), неперервності розвитку організаційно-економічних знань на різних етапах становлення фармацевтичного фахівця за обов’язкової реалізації сучасних освітніх парадигм.
© Провизор 1998–2022
|
Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
Как и чем лечить кашель?
Безрецептурные лекарства при сухом и влажном кашле Устойчивость микробов к антибиотикам →
Помогает ли одежда из шелка лечить экзему?
Что лучше развивает ребёнка — книжки с картинками или с текстом? О безопасности автокресел для детей в возрасте от 4 до 12 лет
Аллергический ринит
Забеременеть в 40 Лечение бесплодия. Обзор существующих вариантов Аденома простаты. Как и чем лечить ? |
||||
|