Логотип журнала "Провизор"








Ефективність і переносимість АФОБАЗОЛУ у пацієнтів з тривожними розладами в періменопаузі
Другие статьи из раздела: Фармакотерапия
Статья
№ 03'2013 Чем лечить кашель
№ 15'2011 Допустимо ли совместное использование триптанов и СИОЗС?
№ 12'2011 Герпес: иммунитет под прицелом «ползучей» эпидемии
№ 07'2011 Чем «раненое» сердце успокоить?
№ 06'2011 Некоторые аспекты применения современых противотревожных препаратов
№ 05'2011 НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНАЯ ДИСТОНИЯ - ЗАБОЛЕВАНИЕ МОЛОДЁЖИ
№ 05'2011 «Экстрагенитальная патология и беременность»
№ 04'2011 БЕРЕМЕННОСТЬ И ЗАБОЛЕВАНИЯ ОРГАНОВ ДЫХАНИЯ
№ 03'2011 РОЛЬ ЭНТЕРОСОРБЦИИ В ЛЕЧЕНИИ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПЕЧЕНИ
№ 03'2011 Принципы и проблемы использования опиоидов в лечении болевого синдрома


Ефективність і переносимість АФОБАЗОЛУ
у пацієнтів з тривожними розладами в періменопаузі

О.В. Юзвишина, О.Л. Габчак, Т.М. Камінська

Одними з найбільш поширених психопатологічних порушень, коморбідних захворюванням серцево-судинної системи, є тривожні розлади. Їхня розповсюдженість у пацієнтів в загальномедичній практиці досягає 15 %. Практично кожний третій хворий на прийомі у лікаря скаржиться на вегетативні та емоційні розлади

Актуальність проблеми

Серед тривожних розладів у хворих з кардіологічною патологією розповсюджені як невротичні, пов'язані зі стресом, так і фобічні і соматизовані симптомокомплекси. За даними сучасних авторів, кардіофобії діагностуються у 80 % хворих загальномедичної практики, які звертаються з приводу болей в ділянці серця [11]. Важкість анксіозних симптомокомплексів варіює в залежності від тривалості та / або типу серцево-судинного захворювання; симптоми тривоги часто суттєво ускладнюють перебіг кардіальної патології [6].

Суттєву роль у формуванні тривоги у жінок старших вікових груп відіграє клімактерій, який є однією із критичних біологічних фаз в житті жінки. Якщо в XVII столітті період менопаузи переносили не більше 28 % жінок, то на сьогодні в розвинутих країнах віку наступлення менопаузи досягають 95 %.

При клімактеричному синдромі симптомокомплексі вегетативно-судинних, психоневрологічних і обмінно-ендокринних порушень психічні розлади є обов'язковими, а в ряді випадків провідними. Тривожність часто перебігає на тлі одного або декількох соматичних відчуттів наприклад, відчут-тя тиснення в грудях, пітливості, утрудненого дихання, запаморочення чи дискомфорту в ділянці шлунка.

Своєчасна діагностика та лікування тривожних розладів важливі як з точки зору недостатньої ефективності у таких пацієнток традиційної терапії при корекції соматичних скарг, так і з точки зору раціонального використання робочого часу лікаря-терапевта, до якого найчастіше звертаються з такими скаргами на прийом пацієнта із психосоматичними скаргами витрачається в декілька разів більше часу, ніж на сугубо терапевтичного пацієнта.

Основним методом корекції тривожних розладів поряд із психотерапією є прийом анксіолітичних (протитривожних) препаратів. Традиційно для лікування тривожних станів довгий час застосовувалися похідні бензодіазепіну. Але їхнє використання нерідко супроводжується цілою низкою небажаних ефектів: від симптомів поведінкової токсичності (денна сонливість, сповільнення когнітивних процесів, зниження гостроти реакцій, уваги та памґяті) до аддиктивних властивостей (високий ризик звикання та зловживання). Крім того, доведено, що деякі бензодіазепінові анксіолітики вступають у взаємодію із соматотропними препаратами (альфа-адреноміметиками, альфа- і бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, похідними метилксантину) [8]. В цілому ряді випадків така взаємодія розглядається як небажана: посилення гіпотензивного ефекту та пригнічуюча дія на ЦНС при одночасному прийомі препаратів бензодіазепінового ряду з клонідином (клофеліном) та пропранололом, рефлекторна тахікардія та посилення адренолітичного ефекту фентоламіну аж до розвитку важкої гіпотензивної реакції і т. п. Розробка і впровадження нового російського анксіолітика Афобазолу [1, 5, 9] відкриває нові перспективи в лікуванні даної категорії хворих. Афобазол не є агоністом бензодіазепінових рецепторів. Препарат гальмує розвиток мембрано-залежних змін в ГАМ К-бензодіазепіновому рецепторному комплексі. Період напіввиведення Афобазолу складає 0,82+0,54 години, час досягнення максимальної концентрації 0,85+0,13 години.

В ряді досліджень, виконаних в 2006-2007 рр. співробітниками відділу по вивченню пограничної психічної патології та психосоматичних розладів НЦПЗ РАМН (керівник академік РАМН, професор А. Б. Смулевич) і клініки кардіології ММА ім. І. М. Сеченова (керівник професор А. Л. Сиркін), отримані достовірні дані щодо ефективності та безпеки препарату Афобазол в терапії тривожних розладів у хворих з коморбідною серцево-судинною патологією [3, 7].

Мета і завдання дослідження.

Основною метою дослідження була оцінка ефективності та переносимості препарату Афобазол при лікуванні тривожних розладів у пацієнток в періменопаузі із наявністю симптому кардіалгії.

Клінічне дослідження проводилось як відкрите і виконувалось відповідно до вимог, що висуваються Державним фармакологічним центром МОЗ України.

Матеріали та методика дослідження

В дослідження було включено 30 пацієнток у віці старше 45 років (середній вік обстежених склав 57,03±4,8 років) з порушеннями менструального циклу, інтерпретованими гінекологом як пре-, пост- чи менопауза, тривожними розладами та симптомом кардіалгії. Пацієнток не включали в дослідження при наявності хоча б одного з перелічених критеріїв: ішемічна хвороба серця, міокардит, вади серця, серцева недостатність, цукровий діабет, важкі форми порушення периферичного кровообігу; злоякісні новоутворення; печінкова та ниркова недостатність; псоріаз; ознаки психічної патології (шизофренія, епілепсія та судомні стани в анамнезі); прийом лікарських засобів, які володіють психотропною активністю (транквілізатори, антидепресанти); залежність від психоактивних речовин (алкоголізм, наркоманія та зловживання психоактивними препаратами); вагітні жінки; участь в іншому клінічному дослідженні. Облігатною умовою включення в дослідження була стабільність соматичних показників та доз соматотропної терапії. Хворим призначався Афобазол в добовій дозі 30 мг протягом 1 місяця.

Усім пацієнткам проводилось загальноклінічне обстеження, визначались біохімічні показники: активність трансаміназ, рівень білірубіну, загального холестерину, креатиніну, глюкози крові, ЕКГ. Враховувались такі показники: частота серцевих скорочень (ЧСС); систолічний та діастолічний артеріальний тиск (САТ і ДАТ).

Для об'єктивізації ознак тривоги існують різні шкали, які основані на суб'єктивній оцінці та оцінці лікарем. За цими шкалами можна оцінити тільки ступінь вираженості тривоги, використовувати їх у відповідності до критеріїв МКХ10 [4] досить складно. В клінічних дослідженнях шкала тривоги Гамільтона (The Hamilton Anxiety Scale, HARS), запропонована в 1959 р. [10], вважається однією із найбільш чутливих клінічних шкал для детальної оцінки стану тривоги. HARS передбачає використання 14 груп якісних ознак. Необхідно враховувати, що оцінка динаміки тривоги по HARS також недостатньо стандартизована. Так, в одних дослідженнях показником покращення вважається зменшення сумарної оцінки по HARS на 20 балів від вихідного рівня, в інших на 50 % [2].

Для оцінки динаміки стану пацієнток використовували шкалу тривоги Гамільтона та шкалу САН (самопочуття, активність, настрій) за цією методикою оцінка 4 і нижче вказує на зниження самопочуття, активності, настрою. Низький рівень даних показників вказує на те, що досліджуваний має труднощі в адаптації і потребує допомоги. Середній бал шкали, що свідчить про сприятливий стан досліджуваного, знаходиться в ділянці оцінки 5 і вище.

Статистична обробка результатів проводилася з використанням пакету програми Excel з оцінкою середніх значень (М) та їх помилки (m). Вірогідність розходжень показників оцінювали за допомогою парного tкритерію Стґюдента. Відмінності вважали достовірними при p <0,05.

Загальна клінічна ефективність препарату оцінювалась за суб`єктивними та об`єктивними критеріями для кожної пацієнтки. Критерії ефективності наведені в табл. 1.


Таблиця 1 КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

0 балів

Відсутність ефекту

Відсутність суттєвої динаміки скарг, редукція суми балів за шкалою тривоги
Гамільтона до 7 і менше балів, кількість балів за шкалою САН <3.0

1 бал

Низька ефективність

Зменшення скарг, редукція суми балів за шкалою тривоги Гамільтона менше
25 %, кількість балів за шкалою САН 3.0-3.9

2 бали

Помірна ефективність

Зменшення скарг, редукція суми балів за шкалою тривоги Гамільтона 25-49 %,
кількість балів за шкалою САН 4.0-4.9

3 бали

Висока ефективність

Зникнення або значне зменшення скарг, редукція суми балів за шкалою тривоги
Гамільтона 50 % і більше, кількість балів за шкалою САН >5.0



Таблиця 2 СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТОК
Показник %

Освіта

вища

70

середня спеціальна

30

Професіний статус

керівник

10

службовець

47

робітниця

10

не працює

33

Сімейний статус

заміжня

70

одинока /розведена

30

Діти

так

93,3

ні

6,7

При оцінці переносимості та безпеки враховувались наступні показники: 1) небажані явища, виявлені в результаті спонтанних скарг пацієнток; 2) зміни в стартових лабораторних та інструментальних по-казниках соматичного статусу на тлі терапії Афобазолом.

Результати дослідження

Соціально-демографічна характеристика пацієнток наведена в табл. 2. Інвалідність внаслідок соматичного захворювання мали 3 жінки (10 %).

Оцінка патогенних факторів у даних пацієнток свідчить про безпосередній зв'язок хворобливих станів, які склали предмет дослідження, із психотравмуючими ситуаціями, наявність психотравмуючих подій в анамнезі виявлялась у 100 % пацієнток. Характеризуючи найбільш розповсюджені події, слід зазначити, що як конфліктна ситуація (сімейні негаразди), так і емоційно несприятлива дія погіршення соматичного стану (власне захворювання), що асоціюється у па-цієнток із розвитком уяви про невиліковність хвороби, страх втрати працездатності в майбутньому, можливість раптової смерті, вказувались 16 (53,3 %) пацієнтками. Психотравмуюча ситуація виявилась пов'язаною із нестабільністю в сфері професійної трудової діяльності (конфлікти з начальством, зміна місця роботи, зниження посадового статусу, необхідність рішення нестандартних завдань, поширення сфери кола обов'язків) у 9 (30 %) і матеріальними проблемами (нестабільність матеріального положення, борги) у 11 (36,7 %) пацієнток.

На тлі вказаних психотравмуючих ситуацій у хворих відмічалось не тільки підвищення рівня психічної тривоги, а й погіршення соматичного стану (гіпертонічний криз, кардіалгії, напади аритмії, відчуття затрудненого дихання, порушення ковтання, дискінетичні явища з боку шлунково-кишкового тракту і т. п.).

Тривожні розлади легкого ступеню (загальна сума балів за шкалою тривоги Гамільтона менше 25) спостерігались у 25 (83,4 %) пацієнток, середнього ступеню у 4 (13,3 %), важкого ступеню у 1 (3,3 %) пацієнтки. Переважали психічні симптоми тривоги.

Оцінка показників шкали САН вказувала на суттєве зниження суб'єктивного самопочуття, активності, настрою, і досить низький рівень (середній бал нижче 4,0 мали 25 (83,4 %) жінок) вказує на те, що пацієнтки мають труднощі в адаптації до своїх психотравмуючих ситуацій і потребують допомоги.

Середній рівень САТ у виборці був 127,50±5,11 мм рт. ст, ДАТ 79,00±2,67 мм рт. ст. У 9 (30 %) пацієнток спостерігалось підвищення АТ (АТ≥140 / 90 мм рт. ст.), середній рівень САТ в цій групі 142,78±2,50 мм рт. ст., ДАТ 85,00±2,90 мм рт. ст. Середня частота серцевих скорочень на момент включення пацієнток в дослідження складала 81,37±2,68 уд. / хв. У 6 (20 %) пацієнток на ЕКГ реєструвались поодинокі суправентрикулярні екстрасистоли.

Основним критерієм ефективності терапії Афобазолом в даному дослідженні була ступінь редукції загального балу шкали HARS і динаміка показників шкали САН. Аналіз динаміки показників HARS показав, що всі вони піддались значній редукції в процесі лікування Афобазолом. Загальна сума балів за шкалою Гамільтона під час терапії зменшилась в середньому на 54,31 %, бал психічної тривоги на 54,17 %, соматичної тривоги на 54,65 %; середній бал опитувача САН збільшився на 55,45 %, зокрема, бал самопочуття на 79,09 %, активності на 34,06 %, і настрою на 71,84 %. Динаміка показників шкали HARS і опитувача САН представлена в табл. 3.


Таблиця 3 ВПЛИВ АФОБАЗОЛУ НА РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ ТА САМОПОЧУТТЯ У ПАЦІЄНТОК В ПЕРІМЕНОПАУЗІ З ТРИВОЖНИМИ РОЗЛАДАМИ ТА СИМП ТОМОМ КАРДІАЛГІЇ
Показник Рівень Критерій
Стґюдента
Початок дослідження Закінчення
дослідження
Шкала тривоги Гамільтона

Загальна сума балів

22,13±1,21

10,07±0,97

15,53

Психічна тривога

12,37±0,67

5,70±0,71

13,66

Соматична тривога

9,77±1,08

4,37±0,69

8,41

Опитувач САН (самопочуття, активність, настрій)

Середній бал

3,28±0,23

4,92±0,15

11,81

Самопочуття

3,05±0,31

5,03±0,15

11,4

Активність

3,72±0,18

4,92±0,15

10,17

Настрій

3,06±0,37

4,83±0,21

8,31



Таблиця 4 ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ШКАЛИ ГАМІЛЬТОНА У ПАЦІЄНТОК В ПЕРІМЕНОПАУЗІ З ТРИВОЖНИМИ РОЗЛАДАМИ ТА СИМП ТОМОМ КАРДІАЛГІЇ НА ПОЧАТКУ ТА НАПРИКІНЦІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Прояви тривоги На початку
дослідження
Після
завершення
дослідження
% Критерій
Стьюдента

мґязеві симптоми

1.13±0.28

0.17±0.14

85.29

6.13

кардіоваскулярні симптоми

2.20±0.24

0.43±0.18

80.30

11.60

безсоння

1.87±0.19

0.47±0.21

75.00

10.03

тривожний настрій

2.47±0.19

1.00±0.19

59.46

11.00

напруження

2.47±0.21

1.00±0.19

59.46

10.58

поведінка при бесіді

1.60±0.21

0.67±0.17

58.33

6.91

респіраторні симптоми

1.33±0.31

0.60±0.21

55.00

3.96

страх

1.23±0.39

0.60±0.21

51.35

2.86

гастроінтестінальні симптоми

1.40±0.31

0.80±0.24

42.86

3.04

нейровегетативні

1.90±0.26

1.10±0.18

42.11

5.10

сенсорні симптоми

1.23±0.30

0.83±0.22

32.43

2.17

депресія

1.47±0.27

1.07±0.21

27.27

2.34

інтелект

1.20±0.24

0.90±0.18

25.00

2.00

урогенітальні симптоми

0.57±0.33

0.43±0.27

23.53

0.63


Рис. 1. Динаміка симптомів тривоги (шкала HARS) під впливом терапії Афобазолом пацієнток в періменопаузі з тривожними розладами і симптомом кардіалгії


Рис.2. Динаміка психічного та соматичного компонентів тривоги при лікуванні
Афобазолом пацієнток в періменопаузі з тривожними розладами та симптомом кардіалгії

Таким чином, всі отримані результати є достовірними.

Більш детальний аналіз вираженості терапевтичних змін окремих складових шкали HARS (тривоги, патології сну, когнітивних порушень, соматовегетативних розладів) дозволив виділити такі характеристики спектру клінічної активності афобазолу (табл. 4, рис.1).

На тлі прийому препарату відмічається редукція психопатологічних розладів, яка реалізується зниженням інтенсивності ознак тривоги, диссомнії, соматовегетативних розладів та когнітивних симптомів, тобто при цьому усувались або знижувались хворобливі соматичні відчуття, пов'язані із тривожними розладами, покращувались сон та когнітивні функції. Афобазол в рівній мірі діяв як на психічні, так і соматичні компоненти тривоги (рівень психічної тривоги зменшився на 54,17 %, соматичної на 54,65 % (рис.2)).

Динаміку стану пацієнток згідно зі шкалою САН представлено на рис. 3. Аналіз суб'єктивної оцінки загального самопочуття хворих, взятих в дослідження, показав, що в результаті застосування Афобазолу середній бал шкали САН (самопочуття, активність, настрій) покращився в середньому на 55,45 %, що співпадає з даними обґєктивної оцінки за шкалою HARS. Середній бал шкали 5 і вище, який свідчить про сприятливий стан досліджуваного, після лікування відмітили у 13 (43,3 %) пацієнток.

Терапія Афобазолом була високоефективною (3 бали згідно з критеріями ефективності (див. вище) у 24 (80 %) пацієнток і помірно ефективною (2 бали) у 6 (20 %) пацієнток. Загальна ефективність препарату в даному дослідженні склала 2,80±0,82 бали.

Характеристика переносимості та побічних явищ при лікуванні препаратом Афобазол

Ніхто із пацієнток, що брали участь в дослідженні, не вийшов із дослідження достроково. Оцінка переносимості Афобазолу була проведена на підставі аналізу даних об'єктивного обстеження і суб'єктивних відчуттів, що повідомлялися пацієнтками. Переносимість Афобазолу була оцінена як відмінна з перших тижнів прийому препарату і до кінця курсу терапії у всіх пацієнток.

Встановлено кардіологічно сприятливий профіль безпеки препарату. На момент закінчення терапії у пацієнток вивченої виборки не було зафіксовано появи порушень ритму та провідності, причому на ЕКГ пацієнток, в яких на момент включення в дослідження реєструвались суправентрикулярні екстрасистоли, на момент закінчення дослідження був зафіксований правильный синусовий ритм. При оцінці вибір-­ ки в цілому статистично достовірних змін АТ знайдено не було, але в групі пацієнток, які мали на момент включення в дослідження АД ≥140 / 90 мм рт. ст., спостерігалось достовірне зниження рівня_САТ и недостовірне зниження ДАТ (табл. 5).

При аналізі динаміки ЧСС відмічено достовірне зменшення з 81,37±2,78 уд. / хв. до 71,30±1,82 на момент завершення дослідження (t=4,78).

Натомість достовірних змін лабораторних показників крові не було знайдено.

Висновки

1. Встановлено, що новий небензодіазепіновий анксіолітик Афобазол у пацієнток з тривожними розладами в періменопаузі є високоефективним протитривожним засобом, який з високим рівнем достовірності зменшує вираженість тривожної симптоматики в середньому на 54 % за даними шкали тривоги Гамільтона.

2. Для дії Афобазолу характерний позитивний вплив в рівній мірі як на психічні, так і на соматичні симптоми тривоги.

3. При аналізі динаміки суб' єктивної оцінки самопочуття, активності і настрою виявлено сприятливий вплив Афобазолу на стан пацієнток, і, відповідно, на підвищення адаптації до психотравмуючих факторів. Було виявлено більш значиме покращення самопочуття і настрою, і менш виражене активності.

4. Побічних ефектів при застосуванні Афобазолу виявлено не було.

5. При відсутності статистично достовірного впливу прийому досліджуваного препарату на АТ в загальній виборці спостерігалось достовірне зниження САТ і недостовірне ДАТ у пацієнток з вихідним підвищеним АТ без корекції антигіпертензивної терапії, що дозволяє думати про доцільність використання Афобазолу в комплексній терапії таких пацієнток.

6. Зникнення зареєстрованих на вихідній ЕКГ поодиноких суправентрікулярних екстрасистол і достовірне зменшення ЧСС дозволяє думати про неврогенну природу вказаних порушень ритму в даній виборці і про доцільність застосування Афобазолу при лікуванні таких пацієнток.

7. Відсутність статистично достовірних змін лабораторних показників свідчить про безпеку досліджуваного препарату.

При цьому доза препарату, яка рекомендується, становить 30 мг на добу курсом не менше 30 днів.

Таким чином, Афобазол є ефективним і безпечним препаратом, який може бути рекомендований для терапії соматизованих легко та помірно виражених тривожних розладів у пацієнток в періменопаузі із симптомами кардіалгії.


http://www.provisor.com.ua






© Провизор 1998–2017



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика