Логотип журнала "Провизор"








Формулярна система: використання імуномоделюючих та протиалергічних лікарських засобів
Другие статьи из раздела: Фармацевтическое образование
Статья
№ 15'2011 ЖАРА В БОЛЬШОМ ГОРОДЕ
№ 14'2011 ТРАМАДОЛ и серотониновый синдром
№ 13'2011 Осторожно: энтеровирусы!
№ 12'2011 Бронхиальная астма и беременность
№ 12'2011 Эх, березка — мне б твои почки...
№ 11'2011 ДЕТСКИЙ ВОПРОС
№ 09'2011 ВЕСЕННИЙ ГИПОВИТАМИНОЗ У ВЗРОСЛЫХ И ДЕТЕЙ: ПУТИ РЕШЕНИЯ ПРОБЛЕМЫ
№ 05'2011 ОКЮВАЙТ(r)Лютеїн форте
№ 04'2011 Know-how нашего здоровья и витамины
№ 03'2011 ДИСЦИПЛІНИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЕКОНОМІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ В СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ

Формулярна система: використання імуномоделюючих та протиалергічних лікарських засобів

Шановні колеги!
Наш журнал продовжує
друкувати затверджені
МОЗ України формулярні довідники
з використання лікарських засобів.

НАКАЗ МОЗ № 517
від 05.09.2008 р.
«Про затвердження
Формулярного довідника
з використання місцевих форм
лікарських засобів
в оторинолярингології»


1.1. Імуноглобуліни

1.1.1. Загальні

Див. Імуноглобулін людини нормальний (Immunoglobulinum human normale ad usum extravenosum)

Див. Імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення (Immunoglobulinum human normale ad usum intravenosum)

1.1.2. Специфічні

Див. Імуноглобулін людини проти цитомегаловірусу (Сytomegalovirus immunoglobulin)

Див. Імуноглобулін людини проти вірусу простого герпесу (Immunoglobulinum humanum contra virus Herpes simplex)

Див. Імуноглобулін людини проти вірусу Епштейна-Барр (Immunoglobulinum humanum contra virus Epstein-Barr)

●Імуноглобулін людини нормальний (Immunoglobulinum human normale ad usum extravenosum)

Фармакотерапевтична група: J06В А01 — імуноглобуліни.
Основна фармакотерапевтична дія: підвищує неспецифічну резистентність організму.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: діючою основною є Ig, що містять антитіла різної специфічності і концентрація яких у крові при введенні Ig досягає максимуму через 24 год; T1 / 2–4 — 5 тижнів.
Показання для застосування ЛЗ: профілактика гепатиту А, грипу, кору, кашлюку, поліомієліту, менінгококової інфекції; лікування грипу, гіпо- та агамаглобулінемій; підвищення

резистентності організму в період реконвалесценції після г. інфекцій із затяжним перебігом.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в / м; для профілактики гепатиту А дорослим призначають одноразово в дозі 3 мл, а дітям — залежно від віку: віком 1–6 років — 0,75 мл; 7–10 років — 1,5 мл; від 10 років та старшим — 3 мл; за необхідності повторне введення Ig показане не раніше, ніж через 2 місяці після першого застосування препарату; для профілактики кору — одноразово дітям віком від 3-х місяців, які не хворіли кором і не були щеплені проти цієї інфекції (не пізніше 6 діб після контакту з хворим);

доза препарату залежно від стану здоров’я та часу, що минув від моменту контакту, становить 1,5 мл або 3 мл; дорослим та дітям при контакті з хворим із змішаними інфекціями призначають препарат у дозі 3 мл; для профілактики та лікування грипу — одноразово дорослим в дозі 6 мл, дітям залежно від віку: до 2-х років — 1,5 мл; від 2 до 7 років — 3 мл; від 7 років — 4,5 мл; при лікуванні тяжких форм грипу рекомендується повторне введення Ig через 24-48 год. після першого введення у вищезазначених дозах; для профілактики кашлюку — двічі з інтервалом 24 год. в разовій дозі 3 мл дітям,

які не хворіли на кашлюк, у якомога раніші терміни після контакту з хворим (щепленням підлягають усі діти першого року життя, ослаблені діти, а також діти віком від 1 року, не прищеплені проти кашлюку); для профілактики менінгококової інфекції — одноразово дітям у віці від 6 місяців до 7 років не пізніше 7 діб після контакту з хворим генералізованою формою менінгококової інфекції в дозах 1,5 мл (дітям до 3-х років включно) та 3 мл (дітям, старшим 3-х років); для профілактики поліомієліту — одноразово залежно від стану здоров’я в дозі 3 мл або 6 мл не прищепленим та не повноцінно прищепленим протиполіомієлітною вакциною дітям у якомога раніші терміни після контакту з хворим паралітичною формою поліомієліту; для лікування гіпо- та агамаглобулінемії у дітей —

1 мл /кг маси тіла: розрахункову дозу можна ввести в 2–3 прийоми з інтервалом 24 год. (подальші введення Ig проводять не раніше, як через 1 місяць); для підвищення резистентності організму в період реконвалесценції після г. інфекційних захворювань з тяжким перебігом та при хронічних та затяжних пневмоніях — дорослим та дітям у разовій дозі 0,15–0,2 мл на 1 кг маси тіла, кратність введення до 4-х ін’єкцій, інтервали між ін’єкціями становлять 2–3 доби; після введення Ig щеплення проти кору та епідемічного паротиту здійснюють не раніше, ніж через 2–3 місяці (після вакцинації проти цих інфекцій Ig слід вводити не раніше, ніж через 2 тижні).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцеві реакції у вигляді гіперемій та підвищення t° до 37,5 ° С протягом першої доби; у осіб

із зміненою реактивністю можуть розвиватися АР різного типу, а у винятково рідкісних випадках — анафілактичний шок (у зв’язку з цим особи, що прийняли препарат, повинні перебувати під медичним спостереженнями протягом 30 хв.).
Протипоказання до застосування ЛЗ: тяжкі алергічні захворювання в анамнезі; при імунологічних системних захворюваннях (хвороби крові, сполучної тканини, нефрит та ін.) Ig слід вводити на фоні відповідної терапії.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін’єкцій 10 % по 1,5 мл (1 доза) або 3 мл (2 дози) в амп., рідина по 1,5 мл (1 доза) та 3 мл (2 дози) в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 2 ° С — 8 ° С; транспортування усіма видами критого транспорту при t° 2 ° С — 8 ° С. 


Імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення (Immunoglobulinum human normale ad usum intravenosum)

Фармакотерапевтична група: J06B A02 — імуноглобуліни.
Основна фармакотерапевтична дія: має неспецифічну активність антитіл, що проявляється у підвищенні резистентності організму.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: властивості обумовлені присутністю антитіл проти різноманітних збудників — вірусів і бактерій (гепатиту А і В, герпесу, вітряної віспи, грипу, кору, поліомієліту, кашлюку, краснухи, стафілококу, кишкової палички, пневмококів ті інших інфекцій); висока ефективність досягається швидким 100 % надходженням у кровоток антитіл.
Показання для застосування ЛЗ: лікування первинного с-му дефіциту антитіл — агаммаглобулінемії або гіпогаммаглобулінемії (вроджена форма, період фізіологічного дефіциту у немовлят); вторинного с-му дефіциту антитіл —

захворювання крові, ятрогенний імунодефіцит, в результаті імуносупресивного лікування, набутого імунодефіциту (СНІД), особливо при інфікуванні дітей вірусом імунодефіциту; тяжкі бактеріально-токсичні і вірусні інфекції; хірургічні ускладнення, що супроводжуються бактерінемією та септикопіємічними станами; цитопенії різноманітного ґенезу (гострий та хронічний лейкоз, апластична анемія, стан після лікування цитостатиками); аутоімунні захворювання (ідіоматична тромбопенічна пурпура та ін.); профілактика та лікування інфекцій у недоношених дітей із малою вагою при народженні (1500 г); вагітні жінки із загрозою передчасних пологів з метою зниження дитячої смертності і загрози розвитку інфекції.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим рекомендовано 4–8 мл (0,2–0,4 г) на 1 г маси тіла протягом

4-5 днів; при гістацитостатичній мієлосупресії з метою профілактики інфекційно-загальних ускладнень — 4 мл (0,2 г) на 1 кг маси тіла протягом 4–5 днів; при гаптеновому агранулозі — 8,5 мл (0,42 г) на 1 кг маси тіла протягом 4 днів; при гіпоімуноглобулонемії, що спостерігається при хронічному лімфо- та мієлопроліферативних захворюваннях, а також при імунній та гаптеновій тромбоцитопенії — 4–8 мл (0,2–0,4 г) на 1 кг маси тіла протягом 4–5 днів; для дітей доза становить 3–4 мл (0,15–0,2 г) на 1 кг маси тіла, одноразово, за необхідності разова доза може збільшуватись до 8 мл (0,4 г) на 1 кг маси тіла, але не більше 10 мл (0,5 г) на 1 кг маси тіла; при первинному і вторинному імунодефіциті — 4 мл (0,2 г) на 1 кг маси тіла одноразово, або більше з інтервалом 3–4 тижні; при тяжких бактеріальних та вірусних інфекціях — 4–8 мл на 1 кг маси тіла

(число трансфузій залежить від тяжкості процесу); при цитопеніях різного ґенезу — 4 мл (0,2 г) на 1 кг маси тіла щоденно протягом 5 діб або 20 мл (1 г) на 1 кг маси тіла протягом 2 діб; при аутоімунних захворюваннях — 4–8 мл (0,2–0,4 г) на 1 кг маси тіла щоденно протягом 5 діб або 20 мл (1 г) на 1 кг маси тіла протягом 2 діб (курсова доза не повинна перевищувати 2 г на 1 кг маси тіла); Ig вводять в / в краплинно із швидкістю

8–10 крап / хв.; курс лікування складається з 3–5 трансфузій, які проводять щоденно, за необхідності курс лікування повторюють через 3–4 тижні.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР різноманітного типу, в окремих випадках — анафілактоїдні реакції.
Протипоказання до застосування ЛЗ: АР на білки крові людини в анамнезі; особам, що страждають на захворювання, у ґенезі провідниками є імунопатологічні

механізми (колагеном, імунні захворювання крові, нефрит), препарат призначається після консультації відповідного спеціаліста.
Форми випуску ЛЗ: рідина по 25 мл, 50 мл або 100 мл, р-н для ін’єкцій по 10 мл у фл. по 20 мл, 25 мл та 50 мл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 2°С — 8°С; не заморожувати; транспортування всіма видами критого транспорту при t° 2° С — 8° С; термін придатності — 1 рік.


Імуноглобулін людини проти цитомегаловірусу(Сytomegalovirus immunoglobulin)

Фармакотерапевтична група: J06B B. — специфічні імуноглобуліни.
Основна фармакотерапевтична дія: антивірусна (цитотоксична).
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: діючою основою препарату є антитіла, специфічні до цитомегаловірусу; специфічна активність препарату обумовлена вірус нейтралізуючою дією антитіл; Ig G також спричинює імуномодулюючий ефект, впливаючи на різні ланки імунної системи людини; підвищує неспецифічну резистентність організму; виявляє антитілозалежну клітинну цитотоксичність стосовно вірусів інфікованої клітини.
Показання для застосування ЛЗ: цитомегаловірусна інфекція у пацієнтів

з імуносупресією, в тому числі після трансплантацій; г. цитомегаловірусна інфекція у пацієнтів з імунодефіцитом, медикаментозною імуносупресією або імунодефіцитом іншого ґенезу (у тому числі СНІД).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендовано одноразову дозу 50 МО/кг маси тіла; при трансплантації введення (1мл/кг маси тіла) слід починати в день трансплантації, а при пересадці кісткового мозку — в день на передодні трансплантації; профілактику починають за 10 днів до трансплантації, особливо ЦМВ-серопозитивним пацієнтам; курс — не менше 6 одноразових доз з інтервалом у 2–3 тижні; терапія маніфестуючої інфекції — мінімум 2 мл/кг маси

кожні 2 дні до зникнення клінічних симптомів; швидкість введення не повинна перевищувати 20 крап./хв. (1 мл /хв).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до Ig людини, у рідкісних випадках при селективному дефіциті Ig А та наявності а/т проти Ig A. 
Форми випуску ЛЗ: р-н 5% по 10 мл, 25 мл або 50 мл; р-н 10% по 10 мл, 25 мл, 50 мл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 2° С–10° С; термін придатності — 2 роки.


Імуноглобулін людини протии вірусу простого герпесу(Immunoglobulinum humanum contra virus Herpes simplex)

Фармакотерапевтична група: J06ВВ — специфічні імуноглобуліни.
Основна фармакотерапевтична дія: противірусна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: Ig G збагачений а / т проти НSV, не менше 97 %; імунологічно активна білкова фракція, яка виділена із сироватки або плазми крові донорів; специфічна активність препарату зумовлена

віруснейтралізуючою дією а / т; крім того, Ig G спричиняє імуномодулюючий ефект, впливаючи на різні ланки імунної системи людини, та підвищує неспецифічну резистентність організму.
Показання для застосування ЛЗ: лікування гострої генералізованої НSV-інфекції та хр. захворювань, викликаних вірусом простого герпесу у дорослих та дітей; профілактика

г. НSV-інфекції та ускладнень, які можуть бути пов’язані з реактивацією хронічної інфекції, в імунонескомпроментованих осіб та пацієнтів з імунодефіцитом, медикаментозною імуносупресією (зокрема при трансплантації органів і тканин, особливо у НSV-серопозитивних пацієнтів) або імунодефіцитами, викликаними іншими причинами (зокрема СНІДом).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в / м; рекомендовано для профілактики г. НSV-інфекції або реактивації хронічної НSV-інфекції. Разова доза для дітей та дорослих складає від 0,1 до 0,2 мл / кг маси тіла щоденно або через день від 3 до 5 введень; при лікуванні локалізованих форм інфекції та ДНК-позитивних клінічно безсимптомних формах, разова доза препарату для дітей та дорослих складає від 0,2 до 0,3 мл / кг маси тіла; лікувальний

курс від 3 до 5 ін’єкцій; при лікуванні генералізованих форм інфекції з ураженням життєво важливих органів та систем разова доза препарату складає для дітей та дорослих від 0,3 до 0,5 мл / кг маси тіла; препарат вводять кожні 24 год. від 5 до 7 діб в залежності від ступеня тяжкості перебігу захворювання, стану хворого та терапевтичного ефекту.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцеві реакції —

гіпертемія, підвищення t° до 37,5°С протягом першої доби; АР різного типу (у рідкісних випадках — анафілактичний шок).
Протипоказання до застосування ЛЗ: тяжкі АР на введення білкових препаратів крові людини в анамнезі.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін’єкцій в амп. по 1 мл, 2 мл та 5 мл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 2°С — 8°С; термін придатності — 2 роки.


Імуноглобулін людини протии вірусу Епштейна-Барр(Immunoglobulinum humanum contra virus Epstein-Barr)

Фармакотерапевтична група: J06В В — специфічні імуноглобуліни.
Основна фармакотерапевтична дія: віруснейтралізуюча.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: основою препарату є Ig, зокрема Ig G, специфічний до вірусу Епштейна-Барр; специфічна активність препарату зумовлена віруснейтралізуючою дією а / т; крім того, Ig G спричиняє імуномодулюючий ефект, впливаючи на різні ланки імунної системи людини, та підвищує неспецифічну резистентність організму.
Показання для застосування ЛЗ: лікування захворювань, спричинених вірусом Епштейна-Барр.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для лікування захворювань дорослим Ig людини проти вірусу Епштейна-Барр, виробництва ЗАТ «Трудовий колектив Київського підприємства

по виробництву бактерійних препаратів «Біофарма» вводять в / м 5 разів з інтервалом 48 год. у дозі 4,5 мл (3 амп. по 1,5 мл) на введення; дітям старше 3 років вводять 4–5 разів через 48 год. в дозі 3 мл (2 амп. по 1,5 мл); Вірабін виробництва Київського міського центру крові для профілактики гострої ЕВV-інфекції або при реактивації хр. ЕВV-інфекції — разова доза для дітей та дорослих складає від 0,1 до 0,2 мл / кг маси тіла щоденно або через день від 3 до 5 ін’єкцій; при лікуванні локалізованих форм інфекції та ДНК-позитивних клінічне у безсимптомних формах — разова доза для дітей та дорослих складає від 0,2 до 0,3 мл / кг маси тіла; лікувальний курс від 3 до 5 ін’єкцій; при лікуванні генералізованих форм інфекції з ураженням життєво важливих органів та систем організму разова доза препарату складає для дітей та дорослих

від 0,3 до 0,5 мл / кг маси тіла; препарат вводять кожні 24 год. від 5 до 7 діб в залежності від ступеня тяжкості перебігу захворювання, стану хворого та терапевтичного ефекту; при Епштейна-Барр вірусному енцефаліті можливо продовження терміну введення препарату до 10 днів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцеві реакції — гіпертемія, підвищення t° до 37,5 ° С протягом першої доби; АР різного типу, а у винятково рідкісних випадках — анафілактичний шок.
Протипоказання до застосування ЛЗ: тяжкі АР на введення білкових препаратів крові людини в анамнезі.
Форми випуску ЛЗ: рідина по 1,5 мл (1 доза) та 3,0 мл (2 дози) в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 2 °С — 8 °С; термін придатності — 2 роки.


http://www.provisor.com.ua/






© Провизор 1998–2017



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика