Логотип журнала "Провизор"








Формулярна система:отолярінгологія - лікарські засоби, що застосовуються при захворюваннях носа та навколоносових синусів
Другие статьи из раздела: Фармацевтическое образование
Статья
№ 15'2011 ЖАРА В БОЛЬШОМ ГОРОДЕ
№ 14'2011 ТРАМАДОЛ и серотониновый синдром
№ 13'2011 Осторожно: энтеровирусы!
№ 12'2011 Бронхиальная астма и беременность
№ 12'2011 Эх, березка — мне б твои почки...
№ 11'2011 ДЕТСКИЙ ВОПРОС
№ 09'2011 ВЕСЕННИЙ ГИПОВИТАМИНОЗ У ВЗРОСЛЫХ И ДЕТЕЙ: ПУТИ РЕШЕНИЯ ПРОБЛЕМЫ
№ 05'2011 ОКЮВАЙТ(r)Лютеїн форте
№ 04'2011 Know-how нашего здоровья и витамины
№ 03'2011 ДИСЦИПЛІНИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЕКОНОМІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ В СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ

Формулярна система:отолярінгологія — лікарські засоби, що застосовуються при захворюваннях носа та навколоносових синусів

Шановні колеги!
Наш журнал продовжує
друкування затверджених МОЗ
України формулярних довідників
з використання лікарських засобів.

НАКАЗ МОЗ № 517
від 05.09.2008 р.
«Про затвердження
Формулярного довідника
з використання місцевих форм
лікарських засобів
в оторинолярингології

2.1. Засоби для лікування ринітів та синуситів

Підхід до лікування різних форм ринітів залежить від їх етіопатогенетичних особливостей. Вибір ЛЗ ґрунтується перед усім на визначенні наявності алергічної або інфекційної природи захворювання та має певні відмінності у дорослих та дітей.

Гострий інфекційний риніт зазвичай є одним із проявів ГРВІ, що передбачає застосування препаратів з противірусною дією (інтерферон людський лейкоцитарний у вигляді крап. водного р-ну, римантадин, амізон —див. розділ «Антимікробні та антигельмінтні ЛЗ»), які є найбільш ефективними на ранній стадії захворювання; протизапальних засобів (НПЗЗ —див. розділ «Ревматологія. ЛЗ», фенспірид —див. розділ «Пульмонологія. ЛЗ, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів»); ЛЗ, які підвищують імунний захист організму (див. розділ «Імуномодулятори та протиалергічні ЛЗ»). При появі герпетичних висипань призначають ацикловір (див. розділ «Антимікробні та антигельмінтні ЛЗ»). Високу детоксикаційну та противірусну активність має поліоксидоній, гепон, імуномакс (див. розділ «Імуномодулятори та протиалергічні ЛЗ»). При інфекційних ринітах бактеріального походження та бактеріальному ускладненні риніту при ГРВІ застосовують місцеві (фраміцетін, фузафунжін) та системні АБ засоби (див. розділ «Протимікробні та антигельмінтні ЛЗ»)

Найважливіший фактор лікування при гострому риніті у грудних дітей —відновлення носового дихання на періоди годування груддю. Перед годуванням груддю необхідно аспірувати балончиком слиз із кожної половини носа. За 5 хв до годування слід ввести в ніс по 2 крап. р-ну адреналіну в розведенні 1:5000 й по 2 крап. 2 % водного р-ну борної кислоти. Між годуваннями 4 р / добу в ніс дитині вливають по 4 крап. 2 % р-ну колоїдного срібла (коларголу).

Оскільки затруднення носового дихання є однією з основних ознак різних форм риніту, в терапії даної патології широко застосовуються топічні та системні деконгестанти. Назальні крап. та спреї, які містять деконгестанти у вигляді монопрепаратів (ксилометазолін, нафазолін, оксиметазолін, тетризолін) та їх комбінацій застосовують на протязі нетривалого часу (зазвичай 3–7 днів). При частому та тривалому застосуванні топічних деконгестантів створюються умови для розвинення медикаментозного риніту. Системні деконгестанти чинять виражену судиннозвужуючу дію на слизові оболонки ВДШ, але застосування їх обмежується порівняно частими випадками побічної дії на нервову та СС системи. Призначення системних деконгестантів протипоказане особам, які мають супутню патологію СС системи, гіпертиреоз, ЦД, закрито кутову глаукому, доброякісну гіперплазію передміхурової залози, при наявності феохромоцитоми та дітям у віці до 12 років.

Медикаментозна терапія алергічного риніту включає в себе застосування:

  • антигістаміних препаратів місцевої та системної дії;
  • гормональних препаратів місцевої та системної дії;
  • препаратів групи кромолін натрія;
  • топічних та системних деконгестантів.

Найефективнішим методом лікування атопічних захворювань є специфічна імунотерапія (СІТ) або алерговакцинація. СІТ —єдиний метод лікування, здатний зупинити формування тяжких форм захворювання, знизити потребу в протиалергічних ЛЗ, зберегти ефект ремісії на протязі тривалого часу після закінчення лікування, а також попередити розширення спектру алергенів, до яких може розвинутися сенсибілізація (див. розділ «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»).

При гострому риніті, хронічному атрофічному та алергічному ринітах для гігієни порожнини носа та як елімінаційні засоби застосовують ЛЗ, що містять 0,9 % р-н натрію хлориду або очищену морську воду.

Ефективність застосування деяких ЛЗ при певних формах риніту наведено у таблиці 1.


Таблиця 1. Ефективність застосування деяких ЛЗ при певних формах риніту наведено у таблиці
Група препаратів Ефективність застосування при різних формах риніту
Інфекційний риніт Вазомоторний риніт
Нейровегетативна форма Алергічна форма
сезонний (поліноз) цілорічний

ГКС

Неефективні

Помірна

Дуже висока

Дуже висока

Н1-блокатори

Помірна

Помірна

Висока

Низька

Місцеві деконгестанти

Помірна

Низька

Помірна

Помірна

Кромогліциєва кислота

Неефективна

Помірна

Висока

Помірна


Основою лікування гострого та загострення хронічного синуситу є місцеве та системне застосування АБЗ. При первинному призначенні АБЗ вибирають емпірично з урахуванням даних про переважання та резистентність мікрофлори, яка має етіологічне значення при захворюваннях ВДШ у даному регіоні. Вибір певного АБЗ також ґрунтується на важкості перебігу захворювання та інформації щодо застосування хворим ЛЗ на протязі 4–6 тижнів, які передували даній патології. Найбільш поширеними збудниками синуситу є S. pneumoniae, H. influenzae та M. catarrhalis, яким властива висока чутливість до амінопеніцилінів, цефалоспоринів та респіраторних фторхінолонів (гатіфлоксацин, моксіфлоксацин). При катаральному синуситі можливе застосування місцево фузафунгіну. При легкому перебігу захворювання препаратами вибору є ампіцилін, амоксицилін, амоксицилін/клавуланат, цефуроксиму аксетил, цефаклор, які призначаються перорально. У випадку наявності алергії до вище згаданих АБЗ або інших протипоказань до їх застосування призначають а /б групи макролідів, які також доцільно використовувати за наявності ознак хламідійної або мікоплазмової інфекції. Курс лікування —7–10 діб. При середньотяжкому синуситі, окрім вказаних вище препаратів, доцільно призначати респіраторні фторхінолони IIIта IVпоколінь (левофлоксацин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, гатіфлоксацин).

При тяжкому синуситі й розвитку риногенних ускладнень показане в / м або в/в введення цефотаксиму, цефтріаксону, цефепіму, амоксициліну / клавуланату, в/в інфузії а /б з групи фторхінолонів IIIта IVпоколінь. Фторхінолони не рекомендують призначати дітям й людям похилого віку, а також пацієнтам з порушенням функції печінки й нирок (високий ризик побічних реакцій). За відсутності покращення в перші 3 доби від початку застосування АБЗ необхідна корекція терапії.

У дітей АБ-терапія синуситу будується за тими ж принципами, що й у дорослих (див. таблицю дозАБ для дітей віком старше 1 місяця). Препарати вибору: амоксицилін/клавуланат або цефуроксиму аксетил. Макроліди (азитроміцин, кларитроміцин) рекомендують при АР на β-лактами та при доведеній пневмококовій етіології синуситу.

При тяжкій нозокоміальній інфекції використовують карбапенеми (іміпенем/ циластатин та меропенем) і фторхінолони IIIта IVпоколінь (левофлоксацин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, гатіфлоксацин). При клінічних ознаках анаеробної інфекції у навколоносових синусах доцільно застосовувати амоксицилін/клавуланат, до комплексної АБ-терапії слід включати метронідазол або фторхінолони IVпокоління (моксифлоксацин, гатіфлоксацин). Часто можливе призначення ступеневої терапії, при якій лікування починають з в/в або в/м введення АБ засобів протягом 3–4 діб, а потім переходять на довший (10–14 діб) пероральний прийом того ж або подібного за спектром активності препарату.

Тривалість АБ-терапії рецидивуючого та загострень хр. синуситу може бути збільшена до 3 тижнів, особливо у хворих, які раніше приймали ГК або цитотоксичні засоби. Після отримання результатів мікробіологічного дослідження проводять відповідну корекцію АБ-терапії.

Для покращення дренування навколоносових пазух призначають адреноміметики для місцевого застосування. Вливання судинозвужуючих крапель в ніс або змазування слизової оболонки в області середнього носового ходу забезпечує розкриття сполучень синусів з носом та кращий дренаж вмісту. Також застосовують назальні спреї, які містять АБЗ (фраміцетин, полідекса із фенілефрином). Для евакуації патологічного секрету із навколоносових пазух виконують їх пункцію (найчастіше пунктують верхньощелепну та лобну пазухи) з промиванням р-ном антисептика (фурацилін 1:50000, 5 % р-н діоксидину) або 0,9 % розчином хлориду натрію. Разом з антисептиками в пазуху вводять протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин кристалічний), які розщеплюють некротизовані тканини, розріджують в’язкий секрет, ексудат, згустки крові.

2.1.1. Препарати для місцевого застосування

2.1.1.1. Антибактеріальні препарати для місцевого застосування
Див. Фузафунгін (Fusafungin).
Див. Фраміцетин (Framicetin).

Фармакотерапевтична група: R02А B03 —препарати, які застосовуються при захворюваннях горла. Антибіотики.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: протизапальна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів:
в умовах in vitro виявляє антибактеріальну дію, що свідчить про потенційну активність in vivo відносно таких організмів: стрептококи групи А, пневмококи, стафілококи, деякі штами Neisseria, деякі анаеробні організми, Candida albicans, Mycoplasma pneumoniae; після інгаляції накопичується на слизовій оболонці; діє безпосередньо на вогнище інфекції та запалення; не всмоктується та не визначається у плазмі крові.
Показання для застосування ЛЗ:
місцеве лікування інфекційних і запальних процесів носоглотки та верхніх дихальних шляхів

(риніт, ринофарингіт, синусит, трахеїт, ларингіт, тонзиліт і стан після видалення мигдаликів, бронхіт).
Спосіб застосування та дози ЛЗ:
дорослі —по 4 інгаляції через рот і/або через кожний носовий хід кожні 4 год; діти від 2,5 років —по 4 інгаляції через рот і /або через кожний носовий хід кожні 6 год; тривалість лікування —не більше 10 днів.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ:
місцеві реакції (сухість у горлі /носі, напади чихання); місцеві шкірні АР та реакції слизової оболонки (набряк, почервоніння) або бронхоспазм.
Протипоказання до застосування ЛЗ:
гіперчутливість до препарату; діти віком до 2,5 років.
Форми випуску ЛЗ:
аерозоль для інгаляцій дозований 50 мг/5 мл по 400 доз у фл. ємністю 20 мл.
Умови та термін зберігання ЛЗ:
зберігати при t° 15–25°C; термін придатності —3 роки.


Фармакотерапевтична група: R01А Х08 —засоби, що застосовуються при захворюваннях порожнини носа.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: належить до групи аміноглікозидів; концентрація, яка досягається при місцевому застосуванні, забезпечує бактерицидну активність відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, які спричиняють розвиток інфекційних процесів у верхніх відділах дихальних шляхів; стійкість до препарату розвивається повільно незначно; фармакокінетика не вивчалась у зв’язку з низькою системною абсорбцією.
Показання для застосування ЛЗ: у складі комбінованої терапії при

інфекційно-запальних захворюваннях верхніх відділів дихальних шляхів, у т. ч.: риніти; ринофарингіти; синусити; профілактика і лікування інфекційних запальних процесів після операційних втручань.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі —по 1 вприскуванню у кожний носовий хід 4–6 р /добу; діти —по 1 вприскуванню у кожний носовий хід 3 р /добу.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР —кропив’янка, свербіж.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: Спрей назальний, 12,5 мг / 1 мл по 15 мл у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25 С°; термін придатності —3 роки.


2.1.1.2. Комбінації антибактеріальних засобів з глюкокортикоїдами та адреноміметиками

Препарати застосовують у ІІ–ІІІ стадії гострого риніту при затяжному перебігу захворювання, наявності алергічного компоненту та при супутньому синуситі.

  • Дексаметазон + неоміцин + поліміксин В + фенілефрин(Dexametazon + neomicin + polymixin B + phenilephrine)

ІІ. Полідекса з фенілефріном, спрей назальний по 15 мл у фл., 1 мл р-ну містить неоміцину сульфату —10,0 мг (6500 ОД), поліміксину В сульфату —10000 ОД, дексаметазону метасульфобензоату натрію —250,0 мкг, фенілефрину гідрохлориду —2,5 мг.

2.1.1.3. Симпатоміметики для місцевого застосування

Сприяють зменшенню набряку слизової оболонки та покращують дренування навколоносових синусів. Крап/ в ніс вводять у положенні хворого лежачи зі злегка закинутою й повернутою в бік головою. Після вливання крапель необхідно зберігати горизонтальне положення ≥ 30–60 секунд. При введенні аерозолю голову слід тримати прямо з невеликим нахилом вперед.

2.1.1.3.1. Прості препарати

Див. Ксилометазолін (Xylomethazoline).
Див. Нафазолін (Naphazoline).
Див. Оксиметазолін (Oxymetazoline).
Див. Тетризолін (Tetryzoline).
Див. Трамазолін (Tramazoline).
Див. Фенілефрін (Рhenilephrine).

Фармакотерапевтична група: R01AA07 —протинабрякові препарати для місцевого застосування при захворюваннях носової порожнини. Симпатоміметики.
Основна фармакотерапевтична дія: звуження кровоносних судин слизової оболонки носу (симпатоміметик).
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: похідне імідазоліну; безпосередній агоніст альфа2-рецепторів; ліквідує набряк, зменшує гіперемію слизових оболонок носоглотки, зменшує кількість ексудату; тривале застосування (понад 2 тижні) може призвести до вторинного розширення кровоносних судин, що може спричинити медикаментозний риніт (rhinitismedicamentosa), причиною якого може бути гальмування вивільнення норадреналіну з нервових закінчень шляхом збудження пресинаптичних альфа2-рецепторів; починає діяти через 5–10 хв;

його дія триває протягом 5–6 год, але спазм кровоносних судин утримується до 8–12 год; не всмоктується в клінічно значущій кількості, не спричиняє системної дії; у випадку значного потрапляння ксилометазоліну в ШКТ (головним чином у дітей) спостерігається надмірне заспокоєння.
Показання до застосування ЛЗ: гострий риніт вірусного або бактеріального походження; г. або загострення хр. синусит; алергічний риніт; гострий отит середнього вуха —з метою відновлення прохідності євстахієвої труби.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: крап. 0,05 % —дітям від 4 місяців до 2 років закапують 1 крап. р-ну в кожний носовий отвір через кожні 8–12 год; дітям від 2 до 12 років закапують по 2–3 крап. в кожний носовий отвір через кожні 8–10 год; крап. 0,1 % —дорослим і дітям старше 12 років закапують по 2–3 крап. в кожний носовий отвір

через кожні 8–10 год; тривалість лікування становить 3–5 днів і в жодному разі не може перевищувати 2 тижнів.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцево: рідко подразнення, печіння, неприємне відчуття сухості слизової оболонки носа, чхання; системні дії: головний біль, сонливість, слабкість, тахікардія, стан надмірного заспокоєння після передозування.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; закритокутова глаукома; стан після гіпофізектомії або інших хірургічних операцій, що проводяться з розтином твердої оболонки головного мозку.
Форми випуску ЛЗ: крап. назальні, спрей назальний 0,05 %, 0,1 % у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15°–25 °С; термін придатності —4 роки


Фармакотерапевтична група: R01AA08 —протинабрякові препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: має виражену судинозвужувальну дію на периферичні судини завдяки впливу на α-адренорецептори.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при нанесенні на слизові оболонки зменшує набряк, при ринітах полегшує носове дихання, зменшуючи приток крові до венозних синусів, а також розширює зіниці, сповільнює всмоктування місцевоанестезуючих засобів; при нанесенні на слизову оболонку носа діє переважно місцево завдяки звуженню поверхневих судин, що перешкоджає всмоктуванню та резорбтивній дії препарату; при тривалому і частому застосуванні частково всмоктується і

проявляються резорбтивні адреноміметичні ефекти (підвищення АТ).
Показання до застосування ЛЗ: риніти, запалення гайморових пазух, для зупинки носових кровотеч; з метою зменшення набряку, кровотечі і запальних реакцій слизової носа при проведенні риноскопії та інших діагностичних та хірургічних маніпуляцій у травматології та хірургії; може застосовуватися для уповільнення всмоктування місцевих анестетиків.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим при ринітах рекомендується закапувати по 2–3 крап. 0,05 % або 0,1 % р-ну 2–3 р / добу в кожний носовий хід; дітям старше 1 року —по 1–2 крап. 0,05 % р-ну; при носових кровотечах краще використовувати тампони, зволожені 0,05 % р-ном; дітям до 1 року препарат не призначають.

Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: відчуття печіння або сухості, що поступово зменшуються; набряк Квінке; при тривалому використанні ефективність препарату знижується внаслідок розвитку тахіфілаксії звикання) та можливий розвиток медикаментозного риніту, при якому відміна препарату викликає закладення носа.
Протипоказання до застосування ЛЗ: АГ, тахікардія, виражений атеросклероз, гіпертиреоз, гіперчутливість до препарату; діти віком до 1 року (через небезпеку передозування).
Форми випуску ЛЗ: крап. назальні, спрей назальний 0,05 %, 0,1 % у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° від 15 С до 25 °С;термін придатності —3 роки.


Фармакотерапевтична група: R01AA05 —протинабрякові та інші назальні препарати для місцевого застосування. Симпатоміметики.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: виявляє a1-адреноміметичну дію.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: звужує судини у місці аплікації, знижує приплив крові до венозних синусів, зменшує набряк слизової оболонки ВДШ, полегшує носове дихання; дія проявляється через декілька хв і триває до 10–12 год після застосування препарату; при місцевому застосуванні незначною мірою підлягає системній абсорбції, тому його концентрація у плазмі крові незначна; виводиться в основному в незмінному

вигляді через нирки та кишечник; T1/2 5–8 діб.
Показання до застосування ЛЗ: гострий риніт, вазомоторний риніт, синусит, євстахіїт, середній отит, сінна гарячка та алергічний риніт; з метою полегшення риноскопії або хірургічних маніпуляцій у порожнині носа.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: перед застосуванням рекомендовано підігріти його до t° тіла; дорослим та дітям починаючи з 6 років —по 1 впорскуванню в кожний носовий хід 2 р /добу; курс лікування триває до повного одужання хворого і, як правило, становить 3–5 днів (у окремих випадках до 7–10 днів).
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: сухість і відчуття печіння у слизовій оболонці

носа, сухість у роті або у глотці; рідко —нудота, збудження, тахікардія, підвищення АТ, порушення сну; при тривалому застосуванні можливі явища реактивної гіперемії слизової оболонки носа.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, атрофічний риніт, АГ, відкритокутова глаукома, поширений атеросклероз, порушення серцевого ритму, ЦД, тиреотоксикоз, виражені порушення функції нирок, дитячий вік молодше 6 років
Форми випуску ЛЗ: крап. назальні, спрей назальний 0,01 %, 0,025 %, 0,05 %.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° від 15 С до 25 °С; термін зберігання —2 роки.


Фармакотерапевтична група: S01GA02 —судинозвужуючі засоби, симпатоміметики.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: симпатоміметик, що безпосередньо стимулює альфа-адренергічні рецептори симпатичної нервової системи.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: не впливає, або майже не впливає на β-адренергічні рецептори; після потрапляння на слизову оболонку носа виявляє судинозвужувальні та протинабрякові властивості, що призводить до звуження дрібних артеріол носових ходів, зменшення набряку слизової оболонки носа та зниження секреції; дія розпочинається приблизно через 1 хв після застосування і триває протягом 4–8 год; при місцевому застосуванні практично не всмоктується.
Показання до застосування ЛЗ: для зменшення набряку слизової оболонки носа при риніті, фарингіті,

синуситі, сінній гарячці, а також для зменшення набряку слизової оболонки носа під час проведення діагностичних та лікувальних процедур.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: у дорослих та дітей (віком понад 6 років) по 2–4 крап. 0,1 % р-ну у кожний носовий хід; для дітей віком від 2 до 6 років (0,05 % р-н) —по 2–3 крап.; використовувати при потребі, але не частіше, ніж один раз у 4 год (зазвичай дія триваю до 8 год); не слід застосовувати більш ніж 3–5 днів, за винятком випадків, коли інший режим застосування рекомендований лікарем; повторне застосування можливе тільки через кілька днів.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: реактивна гіперемія, відчуття печіння слизової оболонки, хр. набряк слизової оболонки при тривалій терапії, іноді можливі загальні реакції (часте серцебиття, головний

біль, тремтіння, слабкість, пітливість, підвищення АТ); тривале застосування похідних імідазолу може викликати ураження епітелію з пригніченням активності війок (може розвинутися сухий риніт).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; хворі з сухим ринітом; 0,1 % р-н не застосовують у дітей віком до 6 років; застосування у дітей віком до 2 років заборонено.
Форми випуску ЛЗ: крап. назальні, 0,05 %, 0,1 %.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25 °С; термін придатності —5 років.


Фармакотерапевтична група: R01AA09 —противонабрякові та інші засоби для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Симпатоміметики, прості препарати.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: стимуляція a-адренорецепторів судин слизової носа.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: має вазоконстрикторну дію та відразу зменшує набряклість слизової носа; після інтраназального застосування вазоконстрикція настає протягом 5 хв. і триває 8–10 год; фармакокінетика у людини не вивчалась; елімінація є звичайно

ренальною з T1/2 5–7 год;після місцевого застосування у сечі виявлені 3 основних метаболіти, які є кон’югатами трамазоліну гідрохлориду.
Показання до застосування ЛЗ: для усунення набряклості слизової носа, що пов’язана із інфекційно-запальними захворюваннями; синусит, отит (оклюзія євстахієвої труби).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі та діти старше 6 років упорскувати у кожну ніздрю, до 4 р /добу; курс лікування не повинен тривати більше 5–7 днів.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: можлива значна набряклість слизової носа

(реактивна гіперемія), незначне відчуття печіння у носі; сильні виділення з носа, нудота, запаморочення, головний біль і порушення смакових відчуттів; прискорене серцебиття, зміна серцевого ритму або підвищення АТ.
Протипоказання до застосування ЛЗ: сухий риніт; гіперчутливість до препарату; діти віком до 6 років.
Форми випуску ЛЗ: спрей назальний дозований 1,18 мг/мл по 10 мл у балончику з дозуючим клапаном.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25°С; термін придатності —5 років.


Фармакотерапевтична група: R01AA04 —протинабрякові та інші назальні препарати для місцевого застосування. Симпатоміметики.
Основна фармакотерапевтична дія: стимуляція a-адренорецепторів судин слизової носа
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: синтетичний адреноміметик; стимулюючи α-адренорецептори судин, він сприяє вираженій судинозвужувальній дії, що проявляється зменшенням припливу крові, зниженням набряку слизових оболонок носа, придаткових пазух і євстахієвої труби; локальне звуження судин слизових оболонок носа і придаткових пазух настає через 3–5 хв. після введення препарату у порожнину носа; гліцерин, що входить до складу препарату, пом’якшувально

діє на подразнену слизову оболонку носових ходів і захищає її від надмірного висушування.
Показання до застосування ЛЗ: г. риніт, зумовлений застудними захворюваннями, грипом, АР, гайморитом, іншими синуситами.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дітям від 2 до 6 років —2–3 крап. у кожний носовий хід, не частіше, ніж кожні 4 год; дітям молодше 2 років по 1–2 крап. у кожний носовий хід не частіше, ніж кожні 6 год; для дітей старше 6 років передбачається використання більш концентрованих р-нів фенілефрину, або препаратів оксиметазоліну; курс зазвичай не перевіщує 3-х днів; при необхідності можна подовжити термін застосування до 7–10 днів за умови комплексного лікування захворювання, що призвело до порушень носового дихання.

Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: відчуття печіння, поколювання в носі, припливу крові до обличчя; у дітей з СС захворюваннями можливі порушення серцевого ритму, або підвищення АТ; можливе поступове зниження лікувального ефекту.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, тяжкі форми гіпертонічної хвороби, виражений атеросклероз, тахисистолічні порушення серцевого ритму, ниркова недостатність, виражена гіпертрофія предміхурової залози, тиреотоксикоз.
Форми випуску ЛЗ: крап. назальні 0,125 % по 15 мл у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15–25°С; термін зберігання 2 роки.


2.1.1.3.2. Симпатоміметики у комбінації з іншими препаратами

  • Диметинден + фенілефрин (Dimetindene + рhenilephrine) II. Віброцил, краплі назальні, спрей назальний, гель назальний, 1 г будь-якої лікарської форми містить фенілефрину —2,5 мг, диметиндену малеату —0,25 мг, «NovartisConsumer HealthSA», Швейцарія.
  • Туаміногептан + ацетилцистеїн (Thiaminoheptal + аcetylcysteine) II. Ринофлуімуцил, аерозоль назальний, 100 мл препарату містить ацетилцистеїну —1,0 г, туаміногептану сульфату —0,5 г, «Zambon GroupS. p. A.», ІталіяNovartis.
  • Фенілефрин + евкаліптол (Рhenilephrine + eucalyptol) II. Назол Кідс, спрей назальний, 1 мл спрею містить: фенілефрину гідрохлориду —2,5 мг, евкаліптолу —0,4 мг, «SagmelInc.»; «IDA (InstitutoDe Angeli)» для «SagmelInc.», США / Італія.

http://www.provisor.com.ua/






© Провизор 1998–2017



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика