Логотип журнала "Провизор"








Етапи розвитку інформатизації вітчизняної практичної фармації та спеціалізації її комп'ютерного забезпечення
Другие статьи из раздела: Информационные технологии в фармации
Статья
№ 08'2010 Достаточно одного НАЖАТИЯ КЛАВИШИ...
№ 05'2010 АПТЕЧНЫЕ ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВА В ИНТЕРНЕТЕ
№ 04'2010 ФАРМАЦИЯ переходит на цифру*
№ 02'2010 ФАРМАЦИЯ ПЕРЕХОДИТ НА ЦИФРУ
№ 01'2010 ИНТЕРНЕТ-РЕСУРСЫ ОТЕЧЕСТВЕННЫХ ФАРМПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ: ВЛИЯНИЕ КРИЗИСА*
№ 24'2009 Реклама в Интернете - это перспективно
№ 22'2009 ИНТЕРНЕТ-РЕСУРСЫ ОТЕЧЕСТВЕННЫХ ФАРМПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ: ВЛИЯНИЕ КРИЗИСА
№ 21'2009 ПРАКТИКУМ ОПТИМИЗАЦИИ аптечных интернет-продаж
№ 16'2009 ИНТЕРНЕТ И СВОБОДА
№ 15'2009 ИНТЕРНЕТ И СВОБОДА

Етапи розвитку інформатизації вітчизняної практичної фармації та спеціалізації її комп’ютерного забезпечення

А. І. Бойко, к. ф. н, ст. викладач, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, кафедра ОЕФ і технології ліків ФПДО

Системні дослідження з фармацевтичної інформатики в Україні розпочалися у середині 70-х років минулого століття, коли у Львівському медичному інституті Б. Л. Парновським (за ініціативи Р. М. Піняжка), було започатковано вивчення різноманітних аспектів використання електронно-обчислювальної техніки у фармації, зокрема, проектування комп’ютерних інформаційно-пошукових систем (ІПС) та фармацевтичних баз даних (БД).

Першою експериментальною моделлю вітчизняної фармацевтичної комп’ютерної інформаційної системи стала фактографічна ІПС для кортикостероїдних препаратів, яка за запитом користувача видавала дані про клінічне використання кортикостероїдів у дерматологічній практиці [13]. У 1981 р. Б. Л. Парновським промодельовано комп’ютерну діалогову систему для автоматизованого контролю доз та сумісності інгредієнтів у рецептах (на прикладі рецептів, що містили розповсюджені на той час лікарські форми з папаверину гідрохлоридом та дибазолом) [15]. Комп’ютерні системи, які використовуються для інформаційного забезпечення аналізу взаємодії лікарських засобів є надзвичайно актуальними у сучасній охороні здоров’я. На сьогодні такими програмними продуктами комплектуються друковані видання довідників про лікарські засоби, вони доступні через ресурси мережі Інтернет, також розробляється відповідне програмне забезпечення для персональних кишенькових комп’ютерів [14, 24].

Важливим етапом у розвитку методології побудови БД про лікарські засоби в Україні було проектування Б. Л. Парновським у 1982 р. концептуальної моделі БД, структура якої складалася із 14 блоків: назва, захворювання, анотація (покази, протипокази, побічна дія), активні центри в структурі препарату, отримання препарату, властивості, аналіз, виготовлення, фармацевтичні фактори, взаємодія з іншими речовинами, зберігання, відпуск, потреба, бібліографія [12].

Вищеописана модель БД стала основою для експериментального моделювання інформаційного, програмного і технічного забезпечення ІПС про лікарські засоби, реалізованої на базі електронно-обчислювальної машини ЕС-1035 в обчислювальному центрі Львівського облстатуправління Л. П. Смирновою у 1985 р. [19]. Обраний режим діалога користувача з комп’ютером дозволяв використовувати ІПС для спеціалістів, які мало обізнані в галузі обчислювальної техніки та давав можливість переглядати індексні файли (наприклад, назви та синоніми лікарських засобів), здійснювати пошук інформації про препарати за їх назвами та синонімами, переглядати інформацію про препарати на екрані дисплея, а також роздрукувати необхідні дані. Експериментальне моделювання системи проведене на прикладі окремих спазмолітичних і гіпотензивних лікарських засобів [20].

Слід відмітити, що експериментальні моделі комп’ютерних ІПС створювались та фунціонували відповідно загальносвітовим тенденціям розвитку електронно-обчислювальної техніки, а розроблену Л. П. Смирновою БД на той час можна було розглядати як типову модель БД про лікарські засоби, проблемно-орієнтовану на лікарів та працівників аптек.

У 1988 р. Л. С. Шелепетень було створено комп’ютерну інформаційно-довідкову систему з фармацевтичної інформації експертного типу для інформаційного забезпечення (за допомогою ЕОМ) науковців фактографічними, бібліографічними і нормативними даними в діалогому режимі. База даної системи, крім результатів наукових досліджень і розробок з фармацевтичної інформації, включала відомості про діючі накази, положення і методичне забезпечення служби фармацевтичної інформації [23].

Розроблена ІПС охоплювала аспекти практично усіх досліджень з фармацевтичної інформатики на той час, і, таким чином, підсумовувала 20-річний період розвитку даного наукового напрямку в Україні.

У період 1990–2000 рр. розвиток наукових досліджень фармацевтичних ІПС та БД тривав еволюційно, зокрема, в напрямку опрацювання різноманітних предметних сфер (певне захворювання, група лікарських засобів тощо). Розроблені БД мали різноманітну архітектуру, структуру інформаційних блоків, інформаційний масштаб, а також різний рівень функціонування і практичного застосування.

Рис. 1. Загальний вигляд активного вікна інформаційного блоку "Лікування ЦД" комп’ютерного реєстру хворих ЦД "СИНАДІАБ"


Наведемо короткий аналіз еволюції фармацевтичних комп’ютерних ІПС у даний період з вказанням внеску кожного розробника в загальну теорію та практику їх побудови:

  • 1990 р. З. М. Мнушко — ІПС «Лікарські засоби в пульмонології» (забезпечувала отримання інформації про лікарські засоби, їх взаємозаміну, можливі схеми призначення з врахуванням показів і протипоказів до застосування при певних бронхолегеневих захворюваннях) [9];
  • 1990 р. Є. Є. Іванов та співавт. — ІПС «Фіто» (застосування лікарських рослин) [6];
  • 1992 р. Н. Г. Преферанський — ІПС експертного типу «Взає-модія лікарських засобів». Автор також проводив наукові дослідження з розробки ІПС лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань [16];
  • 1992 р. М. В. Слабий — ІПС про порядок виписування рецептів і відпуску лікарських засобів з аптек [18];
  • 1996 р. О. І. Лопатинська, Т. Г. Калинюк та співавт. — ІПС гомеопатичних лікарських засобів [8];
  • 1997 р. О. М. Фойдер — ІПС «Лікарські засоби рослинного походження»[21];
  • 1998 р. О. Р. Левицька — ІПС «Ліки в оториноларингології»[7].

Проведений нами аналіз еволюції ІПС та БД показав відсутність системного підходу та уніфікації структури у розробці нових БД, неможливість інтеграції існуючих та новостворених програмних продуктів. Слід відмітити, що ще у 1982 р. під керівництвом Л. В. Мошкової були розпочаті дослідження зі створення галузевої автоматизованої ІПС «Лікарські засоби», основним завданням якої було довідково-інформаційне обслуговування вчених та спеціалістів з різних аспектів лікарських засобів. Дані дослідження були спробою створення уніфікованої загальнодержавної ІПС, але ці наміри, з огляду на низькі технічні можливості тогочасних електронно-обчислювальних машин, були перед-часними [10].

З точки зору подальшого розвитку теорії та практики побудови фармацевтичних БД знаковим є опрацювання у 2001 р. О. М. Заліською структури БД про лікарські засоби, у яку введено принципово нові параметри — результати фармакоекономічних досліджень [5]. Опрацьована автором структура БД про лікарські засоби з фармакоекономічними параметрами може бути основою систематизації фармако-економічної інформації про лі-карські засоби, тобто моделлю для створення БД про лікарські засоби з фармакоекономічними параметрами (з фармакоінформатики) в Україні [4].

У 2006 р. К. І. Пушак опрацьовано комп’ютерну БД «Інформаційне забезпечення та моніторинг застосування лікарських засобів гормональних контрацептивів», що призначена для інформаційного забезпечення фармацевтичної опіки при відпуску гормональних контрацептивів, їх фармакоекономічної оцінки та аналізу споживання, моніторингу ефектів при застосуванні цих препаратів [2].

У 2007 р. О. В. Парамош створено комп’ютерну ІПС «Лікарські засоби для лікування хворих з психічними розладами», що призначена для інформаційного забезпечення користувачів систематизованою проблемно-орієнтованою інформацією про препарати для лікування психічних розладів, а також комп’ютеризованого обліку споживання даних лікарських засобів [3].

Таким чином, активний розвиток апаратної та програмної складової комп’ютерної техніки зумовив перехід від загальних моделей БД про лікарські засоби, які опрацьовувались у 80-х роках ХХ ст., до спеціалізованих ІПС та БД для окремих лікарських засобів, захворювань тощо, які розробляються на початку ХХ ст.

Застосування комп’ютерних інформаційних технологій у світовій діабетології розпочалося у 1995 р. проектом DiabCare Quality Network project (Мережа якісної допомоги хворим цукровим діабетом). Виконання рекомендацій Сент-Вінсенської декларації дозволило розпочати процес застосування комп’ютерних систем у лікуванні ЦД шляхом створення Основного інформаційного листка (аналог історії хвороби), який став клінічною основою впровадження інформаційних технологій. В даний час у Європі на базі таких інформаційних лист-ків створена діабетологічна мережа, у яку входять Норвегія, Іспанія, Нідерланди, Італія, Німеччина, Франція, Австрія та ін. [25].

Рис. 2. Загальний вигляд активного вікна інформаційних блоків "Фармакотерапія" та "Джерело фінансування" комп’ютерної бази даних "Споживання лікарських засобів хворими на діабет".5757


В Україні комп’ютеризацію діабетологічної допомоги започатковано у 1998 р. в рамках міжнародного науково-дослідного проекту Black Sea Telediab: diabetes computer system with communication technology for Black Sea region (Діабетична комп’ютерна система та комунікативні технології для Чорноморського регіону) [26]. Метою проекту був розвиток стандартизованого програмного забезпечення для зберігання і передачі медичної інформації та епідеміологічних даних. У його рамках була створена стандартизована база даних пацієнтів з хронічними ускладненнями діабету [22], яку можна назвати прототипом національного діабетологічного реєстру, завдання по створенню якого було поставлене у комплексній державній програмі «Цукровий діабет» (1999 р.) [17].

Сьогодні ендокринологічна служ-ба України, у відповідності до вимог Сент-Вінсенської декларації, налагоджує облік хворих цукровим діабетом та показників їх здоров’я. Формування реєстру заплановано проводити поетапно:

  1. На базі індивідуальних листків системи нагляду за діабетом (СИНАДІАБ) створюється реєстр хворих ЦД 1 типу. Спеціальна форма для детального обліку за найбільш важливими критеріями розроблена Інститутом ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України. Лікарі районних ланок ендокринологічної служби заповнюють ці форми, створюючи відповідну БД.
  2. На наступному етапі планується сформувати реєстр хворих ЦД 2 типу та об’єднати БД регіональних реєстрів.

Аналогічні територіальні комп’ю-терні БД (реєстри хворих на цукровий діабет) визнані Європейським товариством дослідників цукрового діабету (EASD) важливим інструментом вивчення епідеміології, діагностики та лікування захворювання.

Отже, вітчизняною ендокринологічною службою формується інформаційна інфраструктура у вигляді комп’ютерної бази даних, яка використовується для обліку хворих на цукровий діабет та аналізу динаміки їх клінічних даних.

Слід зазначити, що блок «Лікування ЦД», у якому фіксується фармацевтична інформація, представлений дещо звужено (особливо щодо лікування ЦД 2 типу). Можна ввести інформацію про три види інсулінів та схему інсулінотерапії, та відмітити, чи використовується для лікування пероральний гіпоглікемічний препаратат лише із групи бігуанідів, похідних сульфонілсечовини та інгібіторів α-глюкозидази (рис. 1). Дані особливості структури бази даних не дозволяють ефективно використовувати СИНАДІАБ для обліку споживання протидіабетичних лікарських засобів та визначення потреби у них.

У 2003 р. А. І. Бойком розроблено комп’ютерну БД для аналізу індивідуального споживання лікарських засобів хворими на діабет. Використавши попередній досвід створення БД про лікарські засоби, фармацевтичну та медичну БД було інтегровано в єдину систему з такими додатковими параметрами, як визначення потреби у лікарських засобах.

БД «Споживання лікарських засобів хворими на діабет» є інструментом індивідуалізованого обліку хворих з веденням їх медикаментозного паспорту і складається з трьох блоків даних:

  • «Пацієнт» — дані (включно з реєстраційним номером хворого) повністю співпадають з аналогічною частиною бази СИНАДІАБ;
  • «Фармакотерапія» — містить дані про теоретичний арсенал цукрознижуючих препаратів: пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби; інсулін; препарат для лікування нецукрового діабету;
  • «Джерело фінансування» (рис. 2).

Реалізована комп’ютерна БД «Споживання лікарських засобів хворими на діабет» дозволяє вводити, зберігати, обробляти та отримувати інформацію про споживання лікарських засобів хворими на діабет з встановленням джерел фінансування їх фармакотерапії, що допомагає аналізувати споживання ліків певним пацієнтом та обраховувати вартість його фармакотерапії.

Принциповим елементом вказаної бази даних є її функціонування для визначення потреби в протидіабетичних лікарських засобах з врахуванням фармакоекономічної складової. На основі результатів моніторингу споживання лікарських засобів індивідуальними хворими N1, N2 … Nn з експертною оцінкою лікаря-ендокринолога про доцільність (недоцільність) змін у призначенні лікарських засобів, дозування тощо робили прогноз потреби для кожного індивідуального хворого, який пізніше інтегрували на їх загальну сукупність.

Створену комп’ютерну базу даних «Споживання лікарських засобів хворими на діабет» апробовано у Чортківському р-ні Тернопільсь-кої обл. Модельоване середовище включає сукупність 1945 хворих з використанням інформації про них з 1996 року. БД містить 23 торгових назви препаратів інсуліну, 14 пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів (21 торгова назва). На даний програмний продукт Міністерством освіти і науки та Державним департаментом інтелектуальної власності видано Свідоцтво про реєстрацію авторського права за № 14329 від 10.10.2005 р. [1].

Базу даних можна ефективно використовувати для моніторингу фармакотерапії хворих діабетом у стаціонарі. На даному етапі тривають наукові дослідження щодо теоретичної та практичної пролонгації різноманітних напрямків її розвитку.

У розрізі реалізації завдань Концепції розвитку фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я України [11], запропонована нами структура бази даних може бути моделлю напрямку інформатизації фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я, структурною частиною єдиного інформаційного поля у сфері обігу ліків, яке забезпечить виробників, оптово-посередницькі підприємства, аптечні заклади, медичних, фармацевтичних, науково-педагогічних працівників, споживачів ліків оперативною, об’єктивною, повною, обґрунтованою, доказовою та доступною інформацією, спрямованою на якісне лікарське забезпечення населення.

Отже:

  • початок ери застосування комп’ютерної техніки у фармації зумовив перехід від використання фармацевтичних інформаційних ресурсів, що базувалися на паперових носіях, до комп’ютеризації інформаційного забезпечення галузі на окремих моделях ІПС та БД;
  • розвиток комп’ютерних технологій сприяв створенню спеціалізованих ІПС та БД, при побудові яких класичні моделі ІПС та БД про лікарські засоби доповнені новими параметрами, наприклад, результатами фармакоекономічного аналізу; даними щодо споживання ліків (зокрема, джерел фінансування фармакотерапії хворих) тощо. Опрацьовані фармацевтичні програмні продукти споріднені з відповідними загальнодержавними БД, які використовуються у вітчизняній охороні здоров’я;
  • одним із генеральних напрямків розвитку інформатизації практичної фармації в Україні є інтегрування інформації (з високим ступенем доказовості: на рівні когортних досліджень; на рівні опису випадків; експертних оцінок; зафіксованої у посібниках, довідниках тощо) про взаємодію та наслідки взаємодії лікарських засобів.

http://www.provisor.com.ua/






© Провизор 1998–2017



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика