|
Ринок простатопротекторів в Україні: реалії та перспективиГ. В. Зайченко, І. М. Риженко, Є. О. Солдатова, О. Г. Чистяков, О. В. Андрі яненков, Національний фармацевтичний університет З метою забезпечення доступу населення до ефективних, безпечних та якісних лікарських засобів проведено вивчення українського ринку препаратів простатопротекторів. Встановлено, що асортимент простатопротекторів, представлених в Україні, відрізняється якісною різноманітністю. Порівняльний аналіз даних реєстрації ЛП простатопротекторної дії за 2000 і 2008 роки свідчить, що на фармацевтичному ринку відбулися істотні якісні зміни та структурні зрушення у розподілі препаратів за лікарськими формами. Збільшення кількості простатопротекторів вітчизняного виробництва до 30 % у 2008 році привело до поступового витиснення з ринку ЛП, імпортованих із країн ближнього зарубіжжя. Розширення асортименту і різноманітності торгівельних назв і лікарських форм, в яких представлені ЛЗ, є важливими позитивними тенденціями розвитку даного сегменту ринку. Особливе місце в організації якісної лікарської допомоги, яка надається населенню, займає фармацевтичний ринок з його розвиненою інфраструктурою. Вітчизняний ринок лікарських засобів є найбільш чутливим індикатором відношень суб’єктів фармацевтичної діяльності по всій товаропровідній мережі — від імпортера чи виробника до кінцевого споживача. В результаті аналізу відповідного сегменту ринку можна спрогнозувати ступінь впливу різноманітних внутрішніх та зовнішніх факторів на показники доступності ЛЗ, конкурентоспроможності того чи іншого препарату. Метою даного аналізу було дослідження динаміки реєстрації простатопротекторів та вивчення тенденцій розвитку даного сегменту ринку. Так, за даними Державного фармакологічного центру МОЗ України, в країні на початок 2008 року було зареєстровано 32 лікарських препарати (ЛП) простатопротекторної дії, але з урахуванням різних лікарських форм та дозировок — 64. За останні 8 років асортимент простатопротекторів оновився на 66 %. Серед них тільки 8 (17 %) оригінальні монокомпонентні лікарські засоби, решта — генерики. В цей період був зареєстрований новий оригінальний препарат Дутастерид (Авотард, GlaxoSmithKline Export). На фармацевтичному ринку препарати досліджуваної групи представлені 53 фармацевтичними виробниками, з яких 14 є вітчизняними фармкомпаніями. Іноземні фармацевтичні компанії (39) позиціонували 45 простатопротекторів, що становить 70 % від всієї досліджуваної сукупності препаратів. Особливістю асортиментної політики всіх виробників є той факт, що вони зареєстрували не більше 2–3-х ЛП даної групи. Так, серед іноземних компаній по одному ЛП зареєстрували 29 фармкомпаній, що становить 74 % від усієї кількості фірм, що представляють простатопротектори на фармацевтичному ринку України. По дві торгівельних назви простатопротекторів зареєстрували такі фірми: «Sandoz», «Sanofi W. I.», «Astellas Pharma Europe», «Schwabe», «Gedeon Richter». Три препарати зареєструвала компанія «Zentiva». Серед вітчизняних фармацевтичних фірм також зберігається зазначена вище тенденція, тобто реєстрація однієї або максимум двох торговельних назв препаратів. Так, два препарати простатопротекторної дії зареєстрували такі фірми, як «Фармак» (Дальфузин; Простанол), «Технолог» (Омікс; Простан), «Здоров’я» (Теразозин; Аденостерид), «Біофарма» (Простатилен; Олія насіння гарбуза), «ДП «ДНЦЛЗ» (Олія насіння гарбуза; Доксазозин). По одному простатопротектору на ринку представляють: «Київський вітамінний завод», «Лекхім-Харків», «Ейм», «Монфарм», «Авант», «Біолік». Відповідно до класифікаційної системи АТС простатопротектори розподіляються як вказано в таблиці 1. За даними аналітичних оглядів ринку, в 2000 році в Україні були зареєстровані всього 22 ЛП простатопротекторної дії. Це становить 34 % від зареєстрованої кількості препаратів (64) у 2008 році. Асортимент простатопротекторів, представлених в той час на Україні, відрізнявся якісною різноманітністю. Найбільшу питому вагу в досліджуваній групі препаратів мали ліки у твердих лікарських формах, капсулах або таблетках, що складало майже 41 та 30 % відповідно. Дещо меньшою кількістю були представлені ЛП у формі крапель, супозиторіів, порошків для виготовлення ін’єкційних розчинів. Менш за все було простатопротекторів у гранулах (рис. 1).
Порівняльний аналіз даних реєстрації ЛП простатопротекторної дії за 8 років (2000–2008 рр.) свідчить, що на фармацевтичному ринку відбулися істотні якісні зміни. Відбулися структурні зрушення у розподілі препаратів за лікарськими формами. Так, значно збільшилася питома вага таблеток у досліджуваному асортименті (з 29,6 % — в 2000 році до 64,5 % —в 2008 році). В 2008 році зменшилася питома вага препаратів у таких лікарських формах як капсули (з 40,8 % до 23,7 %); порошків для виготовлення ін’єкційних розчинів (з 7,4 % до 2,6 %); супозиторіїв (з 7,4 % — до 4 %); крапель для внутришнього прийому, екстрактів, олій (з 11,1 % до 5,3 %) (рис. 2).
Збільшення питомої ваги препаратів вітчизняного виробництва до 30 % у 2008 році привело до поступового витиснення з ринку ЛП, імпортованих із країн ближнього зарубіжжя, наприклад, з Російської Федерації та Бєларусі. В 2001 році асортимент вітчизняних простатопротекторів формувала продукція усього трьох фірм: «Національного Гомеопатичного Союзу» (Аденомагран), «Біофарма» (Простатилен), «Лекхім-Харків» (супозиторії Простатилену). Як вказувалося вище, кількість вітчизняних фірм, що в 2008 році пропонують простатопротектори на фармацевтичному ринку, зросла до 14 компаній, які представляють різні регіони України. Таким чином можна зробити висновок, що в Україні фармацевтичний ринок простатопротекторів є динамічною структурою, що стрімко розвивається. Збільшення асортименту і різноманітність торговельних назв і лікарських форм, в яких представлені ЛЗ, є важливими позитивними тенденціями розвитку даного сегменту ринку. Впровадження нових вітчизняних препаратів цієї групи, які значно дешевші, ніж імпортні лікарські засоби та більш доступні для пацієнтів. З цієї позиції заслуговує уваги той факт, що науковцями НФаУ (проф. Тихоновим А. І., проф. Яковлєвою Л. В.) ведеться активна розробка та впровадження нових препаратів простатопротекторів на основі субстанцій природного походження. На сьогоднішній день завершуються доклінічні дослідження таких апіпрепаратів, як Феполен, Поленфен та Поллентар, що містять у своєму складі БАР обніжжя бджолиного, Флагінат, який містить БАР звіробою. Ще одним з перспективних простатопротекторів природного походження, які досліджуються в НФаУ, є аміноцукор глюкозамін. В ході фармакологічних досліджень встановлено, що використання глюкозаміну гідрохлориду гальмує розвиток гемодинамічних та запальних явищ, сприяє відновленню фізіологічного функціонування передміхурової залози, що обумовлено його антиоксидантним, протизапальним, репаративним ефектами, а також здатністю нормалізувати рівень статевих гормонів, який виникає при простатиті. Сподіваємося, що завдяки науковим дослідженням і наполегливій праці вчених НФаУ асортимент простатопротекторів в Україні в найближчий час поповниться новими безпечними та ефективними препаратми вітчизняного виробництва.
© Провизор 1998–2022
|
Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
Как и чем лечить кашель?
Безрецептурные лекарства при сухом и влажном кашле Устойчивость микробов к антибиотикам →
Помогает ли одежда из шелка лечить экзему?
Что лучше развивает ребёнка — книжки с картинками или с текстом? О безопасности автокресел для детей в возрасте от 4 до 12 лет
Аллергический ринит
Забеременеть в 40 Лечение бесплодия. Обзор существующих вариантов Аденома простаты. Как и чем лечить ? |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|