Логотип журнала "Провизор"








Калина звичайна (Viburnum opulus L.)
Другие статьи из раздела: Лекарственные растения
Статья
№ 03'2013 Применение льна
№ 03'2013 Тыквенное масло – лучшее лекарство от множества болезней
№ 17'2009 Гепабель - лечебные свойства артишока на страже нашего здоровья
№ 17'2009 Гепабель - лечебные свойства артишока на страже нашего здоровья
№ 21’2008 ПОЛУЧЕНИЕ ГОМЕОПАТИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ AESCULUS И ИХ ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
№ 17’2008 Горобинап тахоприваблива або звичайна (Sorbus aucuparia L.) (Частина ІV)
№ 16’2008 Горобина птахоприваблива або звичайна (Sorbus aucuparia L.) (Частина ІII)
№ 15’2008 Горобина птахоприваблива або звичайна (Sorbus aucuparia L.)
№ 13-14’2008 Горобина птахоприваблива або звичайна (Sorbus aucuparia L.) (Частина І)
№ 10’2008 БЕЗОПАСНОСТЬ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИЕМА ЭХИНАЦЕИ ВО ВРЕМЯ БЕРЕМЕННОСТИ И ЛАКТАЦИИ

Калина звичайна (Viburnum opulus L.)

а Б. М. Зузук, Р. В. Куцик, Івано-Франківський державний медичний Університет, М. Р. Штокало, ТЗОВ, м. Львів.

Фармакологічні властивості.
Експериментальна фармакологія.

Попередній матеріал див. у № 23, 24 (2007)

На думку більшості дослідників, широкий спектр фармакологічної активності більшості препаратів калини зумовлений різними групами біологічно активних речовин.

А. С. Смирнова, Т. Н. Ващенко (1969) вказують, що сік калини в 7 % концентрації здійснює згубний вплив на черевнотифозну і дизентерійну палочки (Зонне і Флекснера), а також на збудника сибірської язви.

Настої квіток і листків калини звичайної в 5 % і 10 % концентрації проявляють антимікробну дію, хоча за вказаною активністю значно поступаються антибіотикам левоміцетину і тетрацикліну в дозозалежній концентрації (Д. І. Ібрагімов, Г. Б. Казанская, 1981).

Антимікробну дію перевіряли у відношенні добових агарових культур 13 патогенних і непатогенних для людини мікроорганізмів. Всього проведено 1728 дослідів. Результати досліджень показали, що 10 % і 5 % настої квітів калини звичайної здійснюють порівняно різку виражену антимікробну дію по відношенню до сарцини, лимонно-жовтого стафілокока і бацили псевдосибірської виразки, а такі ж концентрації настоїв із листя калини ефективні по відношенню до протея і лимонно-жовтого стафілокока. Сальмонели черевного тифу і паратифів А та Б, золотистий стафілокок до цих препаратів були слабочутливі. Відвар з кори калини звичайної по відношенню до деяких вищевказаних мікроорганізмів проявляв слабку антимікробну дію або ж цією властивістю не володів взагалі. У досліджених препаратів з концентрацією нижче 5 % антимікробна дія знижувалась.

Паралельне дослідження чутливості мікроорганізмів до левоміцетину і тетрацикліну показало, що препарати калини поступаються вищевказаним антибіотикам.

Експериментально встановлено, що плоди калини мають бактерицидну та фітонцидну дію і проявляють сильно виражену інгібуючу активність на трихомонади і лямблії. Експериментальні дослідження на тваринах показали, що екстракти з плодів мають кардіотонічну дію, подібну до препаратів наперстянки. Крім лікувальних властивостей плоди є цінним дієтичним продуктом.

Фармакологічна активність вібурнозида визначалась шляхом дослідження його впливу на скоротливу здатність ізольованого рога матки і, крім того, була вивчена кровозупиняюча дія препарата. Статистично оброблені результати показали, що вібурнозид впливає на скоротливу здатність ізольованого рога матки кішки, викликаючи збільшення амплітуди і сповільнення скорочень, а також зниження м’язового тонусу.

Вплив рідких екстрактів калини на процес згортання крові вивчали в гострих дослідженнях на собаках. Препарати давали тваринам всередину в дозі 0,5 мл / кг. Кров для дослідження брали з вени до введення препарату і через 1,5 години після його прийому.

Одержані результати, оброблені методом варіаційної статистики, показали, що вібурнозид здійснює прискорюючий вплив на процес згортання крові. Вібурнозид скорочує час згортання крові на 46,2 % і викликає значне (на 69,6 %) підвищення тромбопластичної активності крові. Препарат здійснює блокуючу дію на протизгортальну систему, викликаючи зниження фібринолітичної активності на 48,6 % і зменшення вмісту гепарину на 21,1 %.

В експериментах на собаках встановлено гіпотензивну і седативну дію препаратів калини. Під місцевою анестезією (15–20 мл 0,25 % розчину новокаїну) у собак оголювали стегнову артерію і стегнову вену. В стегнову артерію вставляли канюлю для запису артеріального тиску ртутним манометром, а в стегнову вену вводили досліджувану речовину. Запис дихання здійснювали капсулою Марея через манжетку, накладену на груди собаки. Спочатку перевірили вплив на собак відварів, приготованих з кори калини звичайної у співвідношенні - 1 : 10. Досліджені відвари вводили з розрахунку 1 мл на кг ваги тварини. статистично достовірні досліди показали, що відвар кори калини має виражену гіпотензивну дію, сповільнює серцевий ритм, збільшує дихальну амплітуду. Максимальний артеріальний тиск відразу після введення відвару знижується на 32 мм з наступним поступовим незначним підняттям впродовж години, не доходячи до вихідного рівня.

Найбільший гіпотензивний ефект був одержаний при введенні новогаленового препарату. Максмальний артеріальний тиск відразу після введення знижується на 92 мм, з поступовим підняттям протягом години, без повернення до вихідного рівня. Встановлено, що у атропінізованих собак і у собак з перерізаними блукаючими нервами гіпотензивна дія препаратів калини зберігається довший час. Денервація каротидних клубочків і перерізання спинного мозку не знижують гіпотензивний ефект препаратів калини. Можна припустити, що в здійсненні гіпотензивної дії холінергічні системи не приймають участі. Перерізання спинного мозку і денервація каротидних клубочків вказують на те, що гіпотензивний ефект не залежить від судинорухового центру.

У всіх випадках через 3–5 хвилин після введення препарату калини чи відвару кори, вони здійснювали на собак седативний вплив, який тривав 35–40 хвилин [15]. Фармакологічне вивчення препаратів протікало в двух напрямках: з одного боку, порівнювалась їх гемостатична дія, а з іншого — вони вивчались як препарати маткової дії. Статистично оброблені результати показали, що обидва екстракти покращують згортання крові, зменшують величину крововтрати, причому по активності препарат на 50о спирті не поступається екстракту на 70о спирті. Рідкий екстракт кори калини, приготований на 50о спирті, діє на скоротливу здатність ізольованих рогів матки собаки і кішки в 2–2,5 раза активніше, ніж екстракт на 70о спирті.

Токсикологія, побічна дія та протипоказання до застосування

Одержані препарати з плодів, квітів, кори і листя калини звичайної, а також одержаний новогаленовий засіб вібурнозид і його дві форми при випробуваннях на токсичність показали, що всі вони є нетоксичними (Смирова А. С., 1967). Дослідження показали, що рідкий екстракт кори калини, одержаний на 50 % спирті, є не токсичним.

Клінічна фармакологія

Калина звичайна застосовується досить широко. Плоди володіють хорошим тонізуючим ефектом, покращують роботу серця, збільшують виділення сечі. Чай з ягід і їх настій рекомендують при простудних захворюваннях як жарознижуючий і потогінний засіб.

Квіти калини також використовують як жарознижуючий засіб. На 1 стакан окропу беруть 1 чайну ложку квітів калини і настоюють 10 хвилин. П’ють по 2–3 стакана в день.

Настоєм плодів, квітів і листя калини полощуть горло при ангінах і промивають рани, соком із ягід виводять вугрі на обличчі.

Із препаратів кори калини частіше користуються рідким екстрактом, рідше — відваром. Застосовують їх як кровозупиняючий засіб головним чином при маткових кровотечах. Глікозид вібурнін, який міститься в корі, підсилює тонус матки і володіє деяким судинозвужуючим ефектом. Зовнішньо відвар кори застосовують при носових кровотечах.

В стоматології використовують судинозвужуючу, антисептичну і гемостатичну дію плодів і кори калини.

Для виготовлення настою плодів 1–2 столові ложки ягід розтирають, заварюють окропом (1 стакан), настоюють 1 годину, проціджують і полоскають порожнину рота.

При катаральному гінгівіті, стоматиті, парадонтозі застосовують настій кори. Одну столову ложку кори заварюють 1 стаканом окропу, настоюють 30 хвилин і проціджують. Використовують для полоскання рота.

Помічено також, що екстрактивні речовини повільніше виділяються, ніж окремі біологічно активні речовини (дубильні речовини, глікозиди і вітамін К) і сповільнення процесу виділення екстрактивних речовин має місце тільки через 6 діб, в той час коли по дубильним речовинам, глікозидам і вітаміну К це стає очевидним вже після 4 діб. Таким чином, немає потреби продовжувати процес перколяції більше 4 діб.

Вигідно поряд або взамін рідкого екстракту мати більш очищений сумарний препарат, який би містив, в основному, тільки ті речовини, яким приписують специфічну дію кори калини.

Вважається, що такими є глікозиди, комплекс яких ще в 1844 році Х. Кремер назвав вібурніном. Після виділення глікозидної фракції з кори калини і перевірки її на ізольованому розі матки кішки, було доведено, що глікозиди проявляють більш активну маткову дію, ніж офіцинальний екстракт. Ця обставина послужила основою для одержання новогаленового препарату кори калини звичайної з орієнтацією на вміст в ньому, в основному, глікозидної фракції.

Новогаленовий препарат являє собою світло-жовтий водний розчин суми глікозидів з гірким смаком і специфічним запахом. Він був названий_«вібурнозид». Одержаний препарат розливали в ампули по 3,5 і 10 мл, які піддавали стерилізації при 100о протягом 30 хв. Поряд з виготовленням ампульованого препарату був виготовлений препарат і для перорального застосування. В якості розчинника глікозидів застосовували 25о спирт замість води. Готовий препарат розливали у флакони з темного скла ємністю 50, 100, 200 мл. При зберіганні протягом року при кімнатній температурі ніяких видимих змін не відбулось. В залежності від вмісту глікозидів у корі калини їх вміст в препараті коливається від 0,50 до 0,80 %. Очевидно, що для препарату норма вмісту глікозидів повинна складати не менше 0,50 %.

Лікувальні препарати.

1. Aploпne P® (OB PHARMA — Франція). Cпиртоводний розчин для внутрішнього вживання у флаконі на 150 мл, 100 мл якого містить суміш екстрактів із:

  • Aphloia madagascariensis Clos — 500 мг;
  • гамамеліса (Hamamelis virginiana L.) — 500 мг;
  • жовтокореня канадського (Hydrastis Canadensis L.) — 250 мг;
  • Piscidia erythrina L. — 500мг;
  • калини сливолистої (Viburnum prunifolium L.) — 400мг;
  • Ескулозид (Aesculoside) — 40мг.

Застосовують при лікуванні симптомів венолімфатичної недостатності, зокрема при варікозному розширенні вен, геморої. Вживають по 2 чайних ложки перед їдою.

2. Climaxol® (Lehning — Франція). Розчин для внутрішнього вживання у флаконі-крапельниці, що містить суміш настоянок, виготовлених у співвідношенні сировина спиртоводний розчин 1 : 10. 100 мл розчину містить:

  • настоянки хамамеліса (Hamamelis virginiana L.) — 28 мл;
  • настоянки Рускуса (Ruscus aculeatus L.) — 28 мл;
  • настоянки кінського каштану — 28 мл;
  • настоянки жовтокореня канадського (Hydrastis Canadensis L.) — 8 мл;
  • настоянки калини сливолистої (Viburnum prunifolium L.) — 8 мл;

Застосовують при симптомах венолімфатичної та капілярної недостатності ніг у жінок в клімактеричний період. Вживають по 35 крапель 3 рази на день перед їжею, запиваючи невеликою кількістю води.

3. Cortex Viburni — Кора калини. (ЗАО «Иван-чай», Росія). Подрібнена кора калини у пачках по 100г. Вживають у вигляді відвару (Decoctum cortices Viburni) 10 г. (1 ст. ложка) кори поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) окропу, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній лазні 30 хв., після чого вміст посудини охолоджують, фільтрують, сировину відтискають. До готового відвару доливають воду до 200 мл. Приготовлений відвар зберігають у прохолодному місці не більше 2 діб. Приймають по 1– 2 ст. ложки 3–4 рази на день після їжі, як кровозупинний і антисептичний засіб у післяродовому періоді, при маткових кровотечах, зумовлених гінекологічними хворобами.

4. Digestodoron® (Weleda SA, Франція). Розчин у флаконах-крапельницях по 30 мл, що містить поліекстракт, виготовлений на 20 % спирті із наступної сировини у перерахунку на 100 мл:

  • кореневищ папороті чоловічої (Dryopteris filix mas) — 4 г;
  • Polypodium — 1 г;
  • Pteridium — 4 г;
  • Scolopendrium — 1 г;
  • Salix alba — 2 г;
  • Salix purpurea — 2 г;
  • Salix viminalis — 4 г;
  • Salix vitllina — 2 г.

Застосовують при розладах травлення рецедивного характеру, що супроводжуються печією, метеоризмом, запорами, спастикою, підвищеною і пониженою кислотністю. Вживають по 10– 20 крапель 3 рази на день за 15 хв. до приймання їжі.

5. Fluon® (Rabi & Solabo, Франція). Розчин у флаконах по 75 мл. 100 мл розчину містить:

  • ментолу 0,4 г;
  • хамамеліса екстракту рідкого — 15 г;
  • каштану кінського інтрату — 2 г;
  • жовтозілля екстракту рідкого — 24,43 г;
  • валеріани стабілізованого інтрату — 2 г;
  • калини сливолистої рідкого екстракту — 2 г.

Застосовується для лікування симптомів венолімфатичної недостатності, зокрема, при варикозному розширенні вен, важкості у ногах, при геморої. Вживають по 40– 60 крапель на день перед їжею.

6. Fructus viburni. Плоди калини, 50,0 г. (АО «Адонис», Росія). Вживають у вигляді настою (Infusum fructi Viburni). 10 г (1 ст. ложка) плодів поміщають в емальовану посудину, заливають 200 мл (1 склянка) окропу, закривають кришкою і нагрівають на водяній лазні до 30 хв. Після чого вміст посудини охолоджують при кімнатній температурі впродовж 45 хв., після чого настій фільтрують, залишок плодів відтискають, додають води до 200 мл. Виготовлений настій зберігають у прохолодному місці не більше, ніж 2 доби. Приймають по 300 мл (1 / 3 склянки), 3–4 рази на день, як вітамінний, загальнозміцнюючий, потогінний і послаблюючий засіб.

7. Extractum Viburni fluidum), Екстракт калини рідкий (Астраханська фармфабрика ГУП, Росія).

Рідкий екстракт, який отримують екстрагуванням порошку кори калини 50 % спиртом у співвідношенні 1 : 10. Випускається у флаконах по 25 мл.

Вживають по 30–40 крапель 2– 3 рази на день, як кровозупинний засіб при маткових кровотечах.

8. Tisane Phlebosedol® (Lehning, Франція). Травяна суміш у пакетах по 2 г, упакованих у коробку по 20 шт. 100 г суміші містить:

  • кори каштану кінського 15 %;
  • листків клематису — 10 %;
  • листків хамамеліса — 5 %;
  • листків інжиру — 5 %;
  • кори калини сливолистої — 5 %;
  • кореневищ пирію — 5 %;
  • кори крушини — 20 %;
  • листків жовтозілля — 15 %;
  • листків приворотня — 15 %.

Застосовують при венозній недостатності та варікозному розширенні вен. Вживають у вигляді чаю з одного пакетика, настоюючи 15 хв., по 1 столовій ложці (15 г) 3 рази на день під час прийому їжі. Потрібно дотримуватись вказівок лікаря, оскільки передозування даного засобу може зумовити діарею.

Крім цього з плодів можна виготовляти вино. при цьому слід відмітити що вино виготовлене з калини має оригінальний букет. З плодів зібраних після перших приморозків можна виготовляти сиропи і кондитерські вироби. Свіжовичавленим соком із додаванням меду в домашніх умовах лікують кашель (Grochowski W., 1986).

ЛИТЕРАТУРА

1. Говоров В. П. Фармакологическое изучение лекарственных растений Западной Сибири и Алтая / / Растительные ресурсы Сибири, Урала и Дальнего Востока. — Новосибирск: Наука Сиб. Отд. — 1965. — С. 97–103.

Полный список литературы — на сайте www.provisor.com.ua






© Провизор 1998–2017



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика