Логотип журнала "Провизор"








Розробка складу та технології супозиторіїв з натрію гепарином і метилурацилом
Другие статьи из раздела: Технология лекарств
Статья
№ 17'2010 ИССЛЕДОВАНИЕ АМИНОКИСЛОТНОГО СОСТАВА ГОМЕОПАТИЧЕСКОЙ МАТРИЧНОЙ НАСТОЙКИ КАШТАНА КОНСКОГО
№ 21'2009 ПРИНЦИПЫ ПРИГОТОВЛЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫХ ПРЕПАРАТОВ В УСЛОВИЯХ АПТЕК
№ 17'2009 СЛАБЫЙ НАМЕК БИОТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ НА ЭКОНОМИЧЕСКИЙ РОСТ
№ 17'2009 СЛАБЫЙ НАМЕК БИОТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ НА ЭКОНОМИЧЕСКИЙ РОСТ
№ 23-24’2008 Создание лекарственных апипрепаратов на основе субстанций продуктов пчеловодства
№ 02’2008 КОГДА ЖИЗНЬ ЗАВИСИТ ОТ МЕДИЦИНСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ
№ 11’2002 Использование вспомогательных веществ в современных косметических средствах по уходу за кожей
№ 8’2002 Контроль качества и производство мягких лекарственных средств в свете требований Государственной фармакопеи Украины
№ 1’2002 Рациональное применение мазей
№ 15-16’19 Новая технология получения лекарственного средства «Аспаркам» в таблетках

Розробка складу та технології супозиторіїв з натрію гепарином і метилурацилом

В.І. Гриценко, В.О. Грудько, О.А. Рубан, Національний фармацевтичний університет

За останні роки значно зросла кількість людей, які страждають на проктологічні захворювання. Факторами, що обумовлюють розвиток цього захворювання, є похилий вік, вагітність, спадкова схильність, малорухомий спосіб життя. В основі виникнення патології лежить розвиток гіперплазії кавернозних вен — вони збільшуються в об’ємі, стінки їх товщають, що призводить до формування гемороїдальних вузлів [6, 9–11, 14, 15].

Медична допомога хворим на проктологічні захворювання багатогранна. Розроблено профілактичні заходи, консервативні методи лікування забезпечені достатнім арсеналом сучасних фармакологічних засобів, постійно удосконалюються методи хірургічного втручання [13].

Консервативне лікування геморою передбачає дієтотерапію, лікувальну фізкультуру, курортне лікування (родонові й сірководневі ванни), гігієнічні процедури, а також використання лікарських препаратів, що впливають безпосередньо на патологічну ділянку захворювання. Ці засоби застосовуються переважно у вигляді супозиторіїв, які є найбільш зручною лікарською формою для місцевого лікування проктологічних хвороб [1, 5, 12].

Препарати для лікування геморою, представлені на фармацевтичному ринку України, відрізняються широтою і різноманітністю асортименту, але більшість із них іноземного виробництва; асортимент вітчизняних засобів залишається досить обмеженим [3, 7].

Зважаючи на високу потребу в нових ефективних препаратах, що мають комплексний вплив на перебіг патологічного процесу, нами розроблено склад і технологію супозиторіїв з гепарином і метилурацилом.

Натрію гепарин володіє антитромботичним і протизапальним ефектами, сприяє зменшенню набряку, має спазмолітичні властивості. Місцеве застосування метилурацилу покращує репаративні процеси, стимулює клітини й гуморальні фактори імунного захисту, що дуже важливо при лікуванні геморою [2, 16].

Ефективна дія лікарських речовин в супозиторіях залежить від багатьох факторів, найважливіший з яких — це оптимально підібрана супозиторна основа [4].

Першим етапом нашої роботи стало обґрунтування вибору основи та її складу на підставі біофармацевтичних досліджень. Як дослідні зразки були використані супозиторні основи: гідрофільна (поліетиленоксидна), основа з проксанолом, твердий жир, супоцир. Склад основ наведений в таблиці.

На цих основах були виготовлені зразки супозиторіїв з натрію гепарином і метилурацилом.

Вивчення кінетики вивільнення метилурацилу в буферний розчин з рН 6,5 проводили методом діалізу крізь напівпроникну мембрану. Кількість речовини, що перейшла у розчин, визначали спектрофотометрично (ДФУ 2.2.25) [8] на спектрофотометрі СФ-46 при довжині хвилі 260 нм у кюветі з товщиною шару 1 см. Виходячи з вищенаведених досліджень, будували графік залежності кількості метилурацилу, що перейшов у розчин, від часу проведення експерименту. Результати представлені на рис.1.

Рис. 1. Вивільнення метилурацилу з різних супозиторних основ

Як видно з рисунку, найбільш повне вивільнення метилурацилу відбувається зі зразків супозиторіїв, виготовлених на поліетиленоксидній основі (зразок № 1): в перші три години досліду в розчин переходить 12,03·10–2 г метилурацилу, надалі динаміка уповільнюється. Значно менша кількість діючої речовини переходить у діалізат зі зразків супозиторіїв, виготовлених на проксанольній основі, з твердого жиру та супоциру. Проведений аналіз підтвердив доцільність обрання поліетиленоксидної основи для подальших досліджень з метою розробки складу супозиторіїв з натрію гепарином та метилурацилом.

На підставі проведених фізико-хімічних, біофармацевтичних і технологічних досліджень діючих та допоміжних речовин нами розроблено склад, технологію і складено технологічну схему виготовлення супозиторіїв, яка передбачає певний порядок і режим введення інгредієнтів (рис. 2).

Рис. 2. Технологічна схема виготовлення супозиторіїв з натрію гепарином

Стадія 1. Розчинення гепарину

Відважену кількість натрію гепарину передають у збірник з мішалкою. За допомогою мірника відмірюють певну кількість води очищеної. Суміш перемішують до повного розчинення гепарину. Отриманий розчин передають на стадію 4.

Стадія 2. Приготування супозиторної основи

Необхідну кількість ПЕО-400 та ПЕО-1500 завантажують у реактор. В рубашку реактора подають гарячу воду і при перемішуванні підігрівають суміш до 60°С. Процес ведуть до повного розплавлення ПЕО-1500. 80 % отриманої маси передають до реактора-гомогенізатора. Супозиторну основу, що залишилась, використовують для виготовлення концентрату діючих речовин.

Стадія 3. Виготовлення концентрату діючих речовин

В реактор вводять відважений метилурацил та розчин натрію гепарину зі стадії 1 при постійному контролюванні температурного режиму. Концентрат діючих речовин передають за допомогою мюлерівської бочки до реактора на стадію 5.

Стадія 4. Введення діючих речовин в основу

В супозиторну масу зі стадії 2 при температурі 45°С вводять концентрат діючих речовин зі стадії 3, перемішують до отримання однорідної суміші.


Таблиця. Склад досліджуваних супозиторних основ
№ зразку Тип супозиторної основи Допоміжні речовини Вміст допоміжних речовин в основі, %
1 Гідрофільна ПЕО-1500
ПЕО-400
90
10
2 Гідрофільна Проксанол-268
ПЕО-400
Пропіленгліколь
Твін-80
40
34
23
3
3 Гідрофобна Супоцир 100
4 Гідрофобна Твердий жир 100

Стадія 5. Гомогенізація супозиторної маси

Суміш гомогенізують під вакуумом. Після отримання однорідної маси її передають по системі трубопроводів за допомогою насосу на стадію виготовлення супозиторіїв.

Стадія 6. Розлив супозиторіїв

З бункеру автомата через дозуючий насос розрахована доза супозиторної маси автоматично надходить у відформовані чарунки. Періодично проводять контроль маси супозиторіїв. Контурна стрічка із заповненими супозиторною масою чарунками охолоджується в холодильній камері автомату при температурі 10–16°С до повного затвердіння.

Далі виконуються наступні операції:

  • термозварювання верхнього краю контурної упаковки;
  • нанесення номеру серії продукції та різка контурної стрічки із супозиторіями.

Після проходження процесу візуальної відбраковки супозиторії передають на наступну стадію.

Стадія 7. Упаковка супозиторіїв в пачки

Супозиторії пакують в пачки. В кожну пачку вкладають листоквкладиш.

Стадія 8. Упаковка пачок в коробки

Пачки пакують в групову упаковку на пакувальному столі. Перевіряють маркіровку

Висновки

  • 1. Розроблено склад супозиторіїв з гепарином та метилурацилом для профілактики й лікування проктологічних захворювань.
  • 2. Проведені біофармацевтичні дослідження вивільнення метилурацилу з різних супозиторних основ методом діалізу крізь напівпроникну мембрану. Встановлено, що найбільш повне вивільнення діючої речовини проходить із супозиторіїв, виготовлених на поліетиленоксидній основі.
  • 3. За результатами проведених фізико‑хімічних, біофармацевтичних і технологічних досліджень діючих та допоміжних речовин розроблена технологія і складена технологічна схема виготовлення супозиторіїв з натрію гепарином та метилурацилом.

ЛИТЕРАТУРА

1. Безуглая Е. П., Фадейкина А. Г., Лысокобылка А. А. Исследование высвобождения некоторых лекарственных веществ из различных основ для мазей и суппозиториев / / Фармаком.— 1999.— № 1.— С. 26–29.

2. Грицюк А. И. Клиническое применение гепарина.— К.: Здоровье, 1981.— 207 с.

3. Головкин В. А., Пешехонова Л. Л., Лукаш Е. П. Лекарственные средства для ректального введения: Обзор литературы / / Врачеб. дело.— 1983.— № 11.— С. 50–51.

4. Допоміжні речовини та їх застосування в технології лікарських форм: Довідковий посібник / Ф. Жогло, В. Возняк, В. Попович, Я. Богдан.— Львів: Львівський держ. мед. ун-т, 1996.— 95 с.

5. Исследования в области создания суппозиторных основ и новой номенклатуры суппозиториев разной направленности действия / Н. Г. Козлова, И. Н. Долгая, Е. Е. Замараева и др. / / Фармаком.— 1994.— № 3.— С. 15–21.

6. Капуллер Л. Л., Ривкин В. Л. Геморрой: патогенез, клиника, лечение.— М.: Медицина, 1976.— 276 с.

7. Компендиум — лекарственные препараты / Под. Ред. В. Н. Коваленко, А. П. Викторова.— К.: Морион, 2005.— 1920 с.

8. Державна Фармакопея України / Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр.— 1-е вид.— Харків: РІРЕГ, 2001.— 556 с.

9. Практична колопроктологія /

В. М. Масляк, М. П. Павловський, Ю. С. Лозинський, І. М. Варивода.— Львів: Світ, 1993.— 140 с.






© Провизор 1998–2017



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика