|
Розробка складу та технології супозиторіїв з натрію гепарином і метилурациломВ.І. Гриценко, В.О. Грудько, О.А. Рубан, Національний фармацевтичний університет
Медична допомога хворим на проктологічні захворювання багатогранна. Розроблено профілактичні заходи, консервативні методи лікування забезпечені достатнім арсеналом сучасних фармакологічних засобів, постійно удосконалюються методи хірургічного втручання [13]. Консервативне лікування геморою передбачає дієтотерапію, лікувальну фізкультуру, курортне лікування (родонові й сірководневі ванни), гігієнічні процедури, а також використання лікарських препаратів, що впливають безпосередньо на патологічну ділянку захворювання. Ці засоби застосовуються переважно у вигляді супозиторіїв, які є найбільш зручною лікарською формою для місцевого лікування проктологічних хвороб [1, 5, 12].
Препарати для лікування геморою, представлені на фармацевтичному ринку України, відрізняються широтою і різноманітністю асортименту, але більшість із них іноземного виробництва; асортимент вітчизняних засобів залишається досить обмеженим [3, 7]. Зважаючи на високу потребу в нових ефективних препаратах, що мають комплексний вплив на перебіг патологічного процесу, нами розроблено склад і технологію супозиторіїв з гепарином і метилурацилом. Натрію гепарин володіє антитромботичним і протизапальним ефектами, сприяє зменшенню набряку, має спазмолітичні властивості. Місцеве застосування метилурацилу покращує репаративні процеси, стимулює клітини й гуморальні фактори імунного захисту, що дуже важливо при лікуванні геморою [2, 16]. Ефективна дія лікарських речовин в супозиторіях залежить від багатьох факторів, найважливіший з яких — це оптимально підібрана супозиторна основа [4]. Першим етапом нашої роботи стало обґрунтування вибору основи та її складу на підставі біофармацевтичних досліджень. Як дослідні зразки були використані супозиторні основи: гідрофільна (поліетиленоксидна), основа з проксанолом, твердий жир, супоцир. Склад основ наведений в таблиці. На цих основах були виготовлені зразки супозиторіїв з натрію гепарином і метилурацилом. Вивчення кінетики вивільнення метилурацилу в буферний розчин з рН 6,5 проводили методом діалізу крізь напівпроникну мембрану. Кількість речовини, що перейшла у розчин, визначали спектрофотометрично (ДФУ 2.2.25) [8] на спектрофотометрі СФ-46 при довжині хвилі 260 нм у кюветі з товщиною шару 1 см. Виходячи з вищенаведених досліджень, будували графік залежності кількості метилурацилу, що перейшов у розчин, від часу проведення експерименту. Результати представлені на рис.1.
Як видно з рисунку, найбільш повне вивільнення метилурацилу відбувається зі зразків супозиторіїв, виготовлених на поліетиленоксидній основі (зразок № 1): в перші три години досліду в розчин переходить 12,03·10–2 г метилурацилу, надалі динаміка уповільнюється. Значно менша кількість діючої речовини переходить у діалізат зі зразків супозиторіїв, виготовлених на проксанольній основі, з твердого жиру та супоциру. Проведений аналіз підтвердив доцільність обрання поліетиленоксидної основи для подальших досліджень з метою розробки складу супозиторіїв з натрію гепарином та метилурацилом. На підставі проведених фізико-хімічних, біофармацевтичних і технологічних досліджень діючих та допоміжних речовин нами розроблено склад, технологію і складено технологічну схему виготовлення супозиторіїв, яка передбачає певний порядок і режим введення інгредієнтів (рис. 2).
Стадія 1. Розчинення гепаринуВідважену кількість натрію гепарину передають у збірник з мішалкою. За допомогою мірника відмірюють певну кількість води очищеної. Суміш перемішують до повного розчинення гепарину. Отриманий розчин передають на стадію 4. Стадія 2. Приготування супозиторної основиНеобхідну кількість ПЕО-400 та ПЕО-1500 завантажують у реактор. В рубашку реактора подають гарячу воду і при перемішуванні підігрівають суміш до 60°С. Процес ведуть до повного розплавлення ПЕО-1500. 80 % отриманої маси передають до реактора-гомогенізатора. Супозиторну основу, що залишилась, використовують для виготовлення концентрату діючих речовин. Стадія 3. Виготовлення концентрату діючих речовинВ реактор вводять відважений метилурацил та розчин натрію гепарину зі стадії 1 при постійному контролюванні температурного режиму. Концентрат діючих речовин передають за допомогою мюлерівської бочки до реактора на стадію 5. Стадія 4. Введення діючих речовин в основуВ супозиторну масу зі стадії 2 при температурі 45°С вводять концентрат діючих речовин зі стадії 3, перемішують до отримання однорідної суміші.
Стадія 5. Гомогенізація супозиторної масиСуміш гомогенізують під вакуумом. Після отримання однорідної маси її передають по системі трубопроводів за допомогою насосу на стадію виготовлення супозиторіїв. Стадія 6. Розлив супозиторіївЗ бункеру автомата через дозуючий насос розрахована доза супозиторної маси автоматично надходить у відформовані чарунки. Періодично проводять контроль маси супозиторіїв. Контурна стрічка із заповненими супозиторною масою чарунками охолоджується в холодильній камері автомату при температурі 10–16°С до повного затвердіння. Далі виконуються наступні операції:
Після проходження процесу візуальної відбраковки супозиторії передають на наступну стадію. Стадія 7. Упаковка супозиторіїв в пачкиСупозиторії пакують в пачки. В кожну пачку вкладають листоквкладиш. Стадія 8. Упаковка пачок в коробкиПачки пакують в групову упаковку на пакувальному столі. Перевіряють маркіровку Висновки
ЛИТЕРАТУРА 1. Безуглая Е. П., Фадейкина А. Г., Лысокобылка А. А. Исследование высвобождения некоторых лекарственных веществ из различных основ для мазей и суппозиториев / / Фармаком.— 1999.— № 1.— С. 26–29. 2. Грицюк А. И. Клиническое применение гепарина.— К.: Здоровье, 1981.— 207 с. 3. Головкин В. А., Пешехонова Л. Л., Лукаш Е. П. Лекарственные средства для ректального введения: Обзор литературы / / Врачеб. дело.— 1983.— № 11.— С. 50–51. 4. Допоміжні речовини та їх застосування в технології лікарських форм: Довідковий посібник / Ф. Жогло, В. Возняк, В. Попович, Я. Богдан.— Львів: Львівський держ. мед. ун-т, 1996.— 95 с. 5. Исследования в области создания суппозиторных основ и новой номенклатуры суппозиториев разной направленности действия / Н. Г. Козлова, И. Н. Долгая, Е. Е. Замараева и др. / / Фармаком.— 1994.— № 3.— С. 15–21. 6. Капуллер Л. Л., Ривкин В. Л. Геморрой: патогенез, клиника, лечение.— М.: Медицина, 1976.— 276 с. 7. Компендиум — лекарственные препараты / Под. Ред. В. Н. Коваленко, А. П. Викторова.— К.: Морион, 2005.— 1920 с. 8. Державна Фармакопея України / Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр.— 1-е вид.— Харків: РІРЕГ, 2001.— 556 с. 9. Практична колопроктологія / В. М. Масляк, М. П. Павловський, Ю. С. Лозинський, І. М. Варивода.— Львів: Світ, 1993.— 140 с.
© Провизор 1998–2022
|
Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
Как и чем лечить кашель?
Безрецептурные лекарства при сухом и влажном кашле Устойчивость микробов к антибиотикам →
Помогает ли одежда из шелка лечить экзему?
Что лучше развивает ребёнка — книжки с картинками или с текстом? О безопасности автокресел для детей в возрасте от 4 до 12 лет
Аллергический ринит
Забеременеть в 40 Лечение бесплодия. Обзор существующих вариантов Аденома простаты. Как и чем лечить ? |
||||||||||||||||||||||||||
|