Логотип журнала "Провизор"








Матеріали до проекту рішення V Національного з’їзду фармацевтів України

Лікарське забезпечення населення України та розвиток фармацевтичної галузі належить до найбільш приоритетних та соціально значущих напрямків розвитку і структурної перебудови економіки України.

Вирішення таких глобальних загальнодержавних проблем можливе лише за умов економічного зростання України як держави та формування нової національної системи медикаментозного забезпечення населення і розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості відповідно до вимог ринку.

Сучасний етап економічного розвитку України позначений насиченням фармацевтичного ринку лікарськими засобами, формуванням нових ринкових структур господарювання та управління, реструктуризацією фармацевтичних підприємств та аптечних закладів, підвищенням вимог до якості лікарського забезпечення населення.

Недосконалим залишається управління фармацевтичними закладами, діють розрізнені структури в областях (фармацевтичні управління, комунальні підприємства, акціонерні товариства та інш.), які мають різну організаційно-правову основу.

В скрутному фінансово-економічному становищі знаходиться державний сектор аптечної мережі, особливо ті заклади, які здійснюють медикаментозне забезпечення за кошти державного фінансування.

Окремі види діяльності підприємств фармацевтичної галузі підлягають державному регулюванню. Це такі напрямки, як: ліцензування виробництва, оптової та роздрібної реалізації лікарських засобів, акредитація аптечних закладів, ціноутворення на фармацевтичну продукцію, оподаткування, закупівля та реалізація наркотичних, психотропних засобів, їх аналогів та прекурсорів, медикаментозне забезпечення стаціонарних хворих та пільгового контингенту.

Обмеженість коштів змушує аптеки надавати лікувально-профілактичним закладам торговий кредит, відволікаючи власні оборотні кошти, що приводить до скорочення асортименту лікарських засобів, особливо в сільській місцевості, скорочення штату працівників, відмову в виготовленні екстемпоральних ліків і заготівлі лікарської рослинної сировини.

Проблема ефективного забезпечення населення України лікарськими засобами викликає ряд інших проблем, які органічно пов’язані між собою. Це насамперед питання соціального характеру: медичне страхування, ціноутворення, організація рецептурного та безрецептурного відпуску лікарських препаратів.

Виходячи з обговорення на з’їзді цих та інших проблем, пропонується спільно з колективами науково-дослідних установ, вищих навчальних фармацевтичних закладів розробити Національну програму розвитку фармацевтичної галузі з визначенням наступних пріоритетів та виділенням коштів для впровадження програми в життя:

1. Розробка та реалізація державної політики по інтеграції вітчизняної системи виробництва, контролю якості, клінічної практики, клінічного та доклінічного вивчення лікарських препаратів, дистриб’юції та аптечної практики в ЕС згідно міжнародних вимог GMР, GLP, GCP та інші.

1.1 Активізувати роботу по приведенню виробництва лікарських засобів у відповідність до вимог GMP, по створенню методів стандартизації лікарських засобів і засобів лікувальної косметики, здійснювати перехід до світових стандартів якості при розробці, створенні та впровадженні лікарських препаратів.

1.2 Опублікувати і ввести в дію згідно з порядком, який встановлений Державною системою стандартизації України, офіційні документи: рекомендації по належній виробничій практиці (GMP) та рекомендації по належній практиці дистриб’юції лікарських засобів (GDP), які повністю гармонізовані згідно з вимогами GMP EС та GDP EС, а також директивами Комісії і Ради ЕС.

Опублікувати галузеві рекомендації “Принципи кваліфікації і валідації у фармацевтичному виробництві”.

Привести структуру реєстраційної документації згідно вимог Директив Ради ЕС.

Створити інформаційні бази з належної виробничої практики (GMP), належної лабораторної практики (GLP), належної клінічної практики (GCP), дослідженнями з біодоступності, які включають законодавчі положення, і директивами ЕС та Міжнародної конференції по гармонізації (ІСН).

1.3 Організувати при Міністерстві охорони здоров’я України єдиний орган по атестації контрольно-аналітичних лабораторій, заводів-виробників фармацевтичної продукції, а також провести реформу системи сертифікації лікарських препаратів у відповідності до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я та директивами Ради та Комісії ЕС.

1.4 Створити контролюючу службу для інспектування виробників і дистриб’юторів (Інспекцію GMP) лікарських препаратів, організувати підготовку кваліфікованих національних інспекторів.

Переглянути діючі в Україні положення про ліцензування виробників і дистриб’юторів, а також реєстрацію лікарських засобів, в яких передбачити обов’язкову наявність звітів про інспектування виробничих ділянок і складських приміщень.

2. Визначення системи управління галуззю на державному та регіональному рівнях.

2.1 Опрацювати структуру, положення і створити дійову державну систему управління сферою лікарського забезпечення населення на державному та регіональному рівнях. Вважати доцільним відновлення ієрархії фармацевтичних управлінь з метою регулювання та координації діяльності підприємств, аптек, фірм відповідно до сучасних вимог.

2.2 Підготувати розділ Національної програми по удосконаленню законодавчої бази фармацевтичної галузі. Створити творчі колективи для роботи над законом про фармацевтичну діяльність, кодексом фармацевтичного працівника, положенням про акредитацію фармацевтичних закладів, стандартів акредитації аптечних складів (баз) та оптових фірм, законодавства щодо обігу наркотичних та психотропних лікарських засобів, цінової політики на медикаменти, опрацювати правила та нормативи лікарського забезпечення пільгового контингенту населення, внести зміни та доповнення до нормативних документів про правила роздрібної реалізації лікарських засобів, здійснення рецептурного та безрецептурного відпуску. Привести у відповідність до чинного законодавства правову основу проведення акредитації та ліцензування аптечних закладів. Розробити систему заходів по забезпеченню підприємств і організацій галузі законодавчими та нормативними документами.

2.3 Створити в Україні єдине інформаційне поле лікарських засобів. Розробити як розділ Національної програми єдину технічну політику по комп’ютеризації та інформатизації підприємств галузі.

Організувати інформаційне фармацевтичне агентство на пайових засадах фінансування держави, науково-дослідних організацій, вищих учбових закладів, фармацевтичних та аптечних підприємств різних форм власності.

З метою регулювання фармацевтичного ринку, раціонального використання фінансових ресурсів рекомендувати регіональним управлінськім структурам фармації створити центри маркетингової фармацевтичної інформації з забезпеченням можливості отримання кон’юнктурної інформації будь-яким суб’єктом регіонального ринку.

2.4 Створити постійно діючу комісію представників (закладів охорони здоров’я, фармацевтичних підприємств, аптечних закладів, економістів та споживачів) по розробці державної політики регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, орієнтованої на вимоги ЕС. Впровадження диференційованих націнок на лікарські препарати, які будуть стимулювати продаж недорогих ліків. Перехід від регіональних механізмів регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення до єдиного для України механізму державного регулювання та контролю цін, гласної та прозорої системи заходів з декларації рівня цін та їх публікації.

2.5 Зважаючи на невисоку фінансово-економічну ефективність діяльності аптек державної, комунальної, колективної форм власності, сприяти розширенню асортименту фармацевтичних, медичних та супутніх товарів, наданню консультативних медичних послуг тощо.

2.6 Переглянути діючу систему рецептурного і безрецептурного відпуску лікарських препаратів і привести у відповідність до міжнародних норм.

2.7 Сформувати державну концепцію самолікування, а також систему ОТС-препаратів; визначити критерії віднесення лікарських препаратів до безрецептурних. Створити систему забезпечення населення лікувально-профілактичними засобами, які б широко рекламувались, знаходилися у вільному обігу; сприяти розробці медико-економічних стандартів лікування з використанням ліків вітчизняного виробництва.

2.8 Звернути увагу на стимулювання рекламно-інформаційної діяльності вітчизняних фармацевтичних підприємств та аптечних закладів, яка була б спрямована на формування попиту та стимулювання збуту вітчизняних лікарських засобів.

2.9 Привести діючі в Україні фармакологічні класифікації груп лікарських препаратів згідно міжнародних класифікацій. Розробити концепцію впровадження системи лікарського забезпечення населення України за умов медичного страхування (страхової рецептури).

2.10 Звернутися до органів законодавчої та виконавчої влади в Україні з клопотанням про встановлення для працівників вітчизняної фармації професійного свята та про введення почесного звання “Заслужений фармацевт України” чи “Заслужений працівник фармації України”.

3. Створення та впровадження нових лікарських засобів з метою розширення асортименту лікарських препаратів, що випускаються вітчизняною фармацевтичною промисловістю, виробництво субстанцій та допоміжних речовин.

3.1 З метою розширення асортименту лікарських препаратів, що випускаються вітчизняною фармацевтичною промисловістю, сприяти дослідженням по створенню та розробці нових лікарських форм, виробництву субстанцій та допоміжних речовин на підприємствах хімічної промисловості, проводити роботу по забезпеченню виробництва вітчизняним високо-технологічним обладнанням.

3.2 Визначити перспективні лікарські субстанції синтетичного та природного походження, розширити фундаментальні дослідження по розробці нових субстанцій, проводити дослідження по ресинтезу окремих високоактивних субстанцій з метою впровадження їх в виробництво.

3.3 Розширити дослідження по розробці ефективних фітопрепаратів на основі біологічно активних речовин з лікарської рослинної сировини та тваринного походження та бджільництва, впровадження в виробництво безвідхідних технологій переробки та виготовлення чаїв, зборів, капсульованих фітозборів, настойок та екстрактів, проводити розробку вітчизняних гомеопатичних засобів.

4. Підготовка кадрів для фармацевтичної галузі.

4.1 Прискорити роботу по розробці і впровадженню нових стандартів вищої фармацевтичної освіти, інтенсифікувати роботу опорних кафедр фармацевтичних факультетів по навчально-методичному забезпеченню дисциплін, практикувати проведення міжінститутських конференцій по обміну досвідом викладання предметів на фармацевтичних факультетах, активніше впроваджувати у навчальний процес тестовий контроль знань студентів як засіб підготовки до ліцензійних інтегрованих іспитів.

4.2 Науково-методичній лабораторії з питань фармацевтичної освіти координувати фармацевтичну освіту за рівнями “молодший спеціаліст”, “спеціаліст”, “магістр”, а також післядипломна освіта, провести аналіз ринку праці фармацевтичної галузі для визначення потреби у фахівцях певних спеціальностей, перегляду діючих посад та відкриття нових спеціальностей для забезпечення потреб галузі.





© Провизор 1998–2017



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика